неволити

ПРИМУ́ШУВАТИ (вимагати в когось виконання чогось незалежно від його волі, бажання), ЗМУ́ШУВАТИ, ВИМУ́ШУВАТИ, СИ́ЛУВАТИ, ПРИНЕВО́ЛЮВАТИ, НЕВО́ЛИТИ, ПРИКРУ́ЧУВАТИ розм., ПРИПИРА́ТИ розм., ПРИНУ́КУВАТИ (ПРИНУКА́ТИ) розм., ЗАСТАВЛЯ́ТИ заст. — Док.: приму́сити, зму́сити, ви́мусити, приси́лувати, уси́лувати (вси́лувати) діал. принево́лити, прикрути́ти, припе́рти, заста́вити. Він мене примушував вступати в поєдинки з румунськими школярами (Р. Андріяшик); — Чого ходиш чорна! — гримала Маланка на Гафійку і змушувала її мало не щодня міняти сорочку (М. Коцюбинський); — Діждалася я від вас доброго слова. Та мені з цього слаба потіха, бо я вимусила вас на цю похвалу (Лесь Мартович); Поглядає (Палажка) на вулицю, і рада ж то, раденька, що її ніхто не силує до роботи (О. Стороженко); Якось хлопці присилували Крицяка поставити сулію сливовиці за двійко нащадків (Р. Андріяшик); (Товкач:) Як схочу, то буду робити, а ні, то війт мене не всилує (І. Франко); Микола з жінкою старого батька підпоїли й приневолили розписку написати, щоб город од Івана одібрати (Грицько Григоренко); — Навіщо збуватись так швидко своєї дитини та неволити її заміж? (Л. Яновська); — На землі нашого брата значно більше, аніж пана, і ми повинні принукати його до праці, а не він нас (І. Ле); Замість науки дяк заставляє Тараса носити воду, рубати дрова, топити піч (Панас Мирний).