1. Словник синонімів української мови

оркестрант

МУЗИКА́НТ (той, хто грає на якомусь інструменті), МУЗИ́КА, ГРАЧ розм.; ГРАВЕ́ЦЬ розм., ГРЕЦЬ розм.; ОРКЕСТРА́НТ (той, хто грає в оркестрі). Я ціп продала, Пішла музиканта найняла (П. Чубинський); Тепер він вже став музикою (І. Нечуй-Левицький); Селянські вози диркочуть, мов кепський грач по клавішах розстроєного фортеп'яна (І. Франко); Такі вже гудки навчився (Ванько) подавати, що інший гравець на флейті позаздрити може!.. (П. Автомонов); Але ось щось затремтіло, В небі щось зашелестіло, Ніби легіт, мов вітрець, Наче в скрипку гарний грець Потихеньку грає, грає (Л. Первомайський); Поки оркестранти відпочивали, Борис Івнєв сів до рояля (С. Добровольський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оркестрант — оркестра́нт іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. оркестрант — -а, ч. Музикант, що грає в оркестрі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. оркестрант — ОРКЕСТРА́НТ, а, ч. Музикант – учасник оркестру. Враз дзвінок – і оркестранти вийшли на естраду всі (П. Тичина); Оркестранти, бажаючи скликати до себе танцюристів, дули у всі дуди й бубнили у бубни (С. Чорнобривець). Словник української мови у 20 томах
  4. оркестрант — Оркестра́нт, -та; -ра́нти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. оркестрант — ОРКЕСТРА́НТ, а, ч. Музикант, що грає в оркестрі. Враз дзвінок — і оркестранти вийшли на естраду всі (Тич., II, 1957, 327); Оркестранти, бажаючи скликати до себе танцюристів, дули у всі дуди й бубнили у бубни (Чорн., Красиві люди, 1961, 80). Словник української мови в 11 томах