писання

БІ́БЛІЯ, ПИСЬМО́ (СВЯТЕ́ ПИСЬМО́), ПИСА́ННЯ (СВЯТЕ́ ПИСА́ННЯ). Шевченко неквапливо відклав Біблію (З. Тулуб); — Панотець, посидівши і поговоривши дечого з Письма, пішов додому (Г. Квітка-Основ'яненко).

ПИСАНИ́НА зневажл. (щось написане невправно), ПИСА́ННЯ зневажл.; БАЗГРАНИ́НА зневажл., МАЗАНИ́НА зневажл. (перев. неохайно). Він відсунув свою писанину, трохи соромлячись своєї невправності в письмі (С. Чорнобривець); Боже мій, мені здається, що я божеволію, читаючи писання ваших "молодих" (Леся Українка); Готуйся читати препогану базгранину, бо на кращу не спроможуся (Леся Українка); (Рахіль:) То документ без підпису, без легалізації — так собі, писарева мазанина (І. Франко).

РУКО́ПИС (текст будь-якого твору, написаний автором від руки або надрукований на машинці), АВТО́ГРАФ, ПИСА́ННЯ, РУКОПИСА́ННЯ заст., СКРИПТ заст., МАНУСКРИ́ПТ (перев. стародавній); МАШИНО́ПИС (надрукований на машинці). Будьте ласкаві, розгляньте той мій рукопис: може, його можна буде видати окремою книжечкою..? (А. Кримський); Посилаю також вірш Мирного, що прислав мені. Він може бути й автографом (М. Коцюбинський); Я вперто посилав поштою свої писання до деяких львівських соціалістичних редакцій, але мені просто не відповідали й не повертали рукописів (П. Козланюк); Запитайте в редакції.., чи будуть коли друкувати мою нотатку..? Як не будуть, то нехай мені вишлють назад або дадуть скрипт братові (В. Стефаник); Попід стінами стояли шафи, заставлені.. старими книгами..; на стінах висіли довгі полиці, закладені манускриптами (І. Нечуй-Левицький); Машинопис статті.

ТВІР (зроблене, створене ким-небудь; те, що реально існує в тій чи іншій формі), ВИ́ТВІР, У́ТВІР, ПРА́ЦЯ, РОБО́ТА, ТРУД розм., ТВОРІ́ННЯ розм., ТВО́РИВО заст.; ПИСА́ННЯ, О́ПУС жарт., зневажл. (наслідок літературної, наукової роботи тощо); ДОСЛІ́ДЖЕННЯ, РО́ЗВІДКА, ТРАКТА́Т заст. (наукова праця). Давно вже суворий націлився критик На мій, як життя, недовершений твір (Л. Первомайський); На стінці два разки намиста І твір, що виткали ткачі (А. Малишко); Різьбярі розіклали свої витвори найтоншої роботи (В. Кучер); — От.. подарунок (меч і щит) тобі від Вулкана, Утвір мистецький його (М. Зеров); (Джонс:) Ви, певне, збираєтесь продати вашу працю (скульптуру) кудись далеко в церкву католицьку? (Леся Українка); За два дні Василь Васильович повертав учням роботу по літературі (О. Донченко); На чужий труд ласий не будь (М. Номис); Зоріє ранок, промінь б'є — В вікні великий світ. Залізом, зеленню встає Творіння наших літ (П. Воронько); (Антей:) Та хто ж тобі натхне вогонь живий, коли з творця ти творивом зробився? (Леся Українка); Він зібрав писання всіх давнішніх, нових і найновіших філософів (І. Нечуй-Левицький); — Не сподівався я почути свій скромний опус у такому виконанні (Л. Дмитерко); Значну кількість досліджень Франка присвячено різноманітним жанрам українського фольклору (з журналу); Може, надійде черга й публікації історичних розвідок Бантиша-Каменського, М. Костомарова, Д. Мордовця.. (з газети); — Ви, професори, пишіть свої книги і трактати зрозуміло, бо ви промовляєте до розуму (І. Франко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. писання — писа́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. писання — прв. зн. писанина; (святе) письмо; МН. (чиї) твори. Словник синонімів Караванського
  3. писання — -я, с. 1》 Дія за знач. писати. || Текст, написаний від руки. Красне писання заст. — каліграфія; навчальний предмет у початковій школі, мета якого – виробити в учнів чіткий, гарний почерк. 2》 Літературний, публіцистичний і т. ін. твір або писаний лист. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. писання — Писа́ння, -ння; -са́ння, -са́нь і -са́ннів, -са́нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. писання — ПИСА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. писа́ти. Він уже навчивсь од Марти читати, а самотужки й писати вчився: добув у дяка зразок і доти працював над їм, поки подужав хоч трохи писання (Б. Словник української мови у 20 томах
  6. писання — пи́са́ння: ◊ ма́ши́нка до пи́са́ння → машинка Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. писання — ПИСА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. писа́ти. Він уже навчивсь од Марти читати, а самотужки й писати вчився: добув у дяка зразок і доти працював над їм, поки подужав хоч трохи писання (Гр. Словник української мови в 11 томах
  8. писання — Писа́ння, -ня с. 1) Писаніе. 2) Сочиненіе. К. Гр. Кв. XIX. Писання Котляревського. 3) Украшеніе рѣзьбой (дѣйствіе и сама рѣзьба) по дереву, металлу. Шух. І. 296, 277. Словник української мови Грінченка