писар
ПИ́САР іст. (людина, яка професійно займалася переписуванням паперів, складанням прохань тощо), ПИСЕ́ЦЬ, ПИСА́КА заст.; ПЕРЕПИ́СУВАЧ (той, хто займався переписуванням чогось). — Пішов в писарі в громаду.. Пишу собі, з людьми братаюсь (Т. Шевченко); До лодій прийшли цареві мужі.. з тлумачами й писцями (С. Скляренко); Нашукала я собі знов писаку, начеркав він мені прошення (А. Кримський); Я приніс із собою до гуртожитку книжки, друковані для сліпих, і рукопис твору, який я диктував кільком добровільним переписувачам (Ю. Яновський).
ПИ́САР (працівник канцелярії), ПИСЕ́ЦЬ, КАНЦЕЛЯРИ́СТ заст. У канцелярії за столами сиділи й шкрябали перами писарі (А. Головко); Без друзів, без прагнень, без мрій ідуть поодинці й мовчать Писці вкритих злочином фірм, контор безпощадних служаки (М. Бажан); Гриць Калинович був канцеляристом при львівській скарбовій бухгалтерії ще за панщини (І. Франко).
Значення в інших словниках
- писар — пи́сар іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- писар — Писець, канцелярист, з. писака. Словник синонімів Караванського
- писар — -я, ч. 1》 заст. Людина, що професійно займалася переписуванням паперів; писець. 2》 Працівник штабної армійської канцелярії. 3》 іст. Службова особа, що відала діловодством Коша Запорізької Січі; обирався на козацькій раді. Великий тлумачний словник сучасної мови
- писар — Пи́сар, -ря, -реві, -рем, -рю! -сарі́, -рі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- писар — ПИ́САР, я, ч. 1. заст. Людина, що професійно займалася переписуванням паперів; писець. Тільки з XIII-го віку появляються в Новгороді писарі, що пишуть уже великим чітким уставом (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
- писар — Писар пише, писар маже, так запише, як хто скаже. Робить, як велять. Писар провинився, а шевця повісили. Покарали невинного. Приповідки або українсько-народня філософія
- писар — ПИ́САР, я, ч. 1. заст. Людина, що професійно займалася переписуванням паперів; писець. Довго я до тебе, Грицю, не писала, Бо не мала часу й писаря не мала (Щог., Поезії, 1958, 227). 2. Працівник штабної армійської канцелярії. Словник української мови в 11 томах