розкіш

БАГА́ТСТВО (зовнішня пишна краса, ошатність оздоблення і обстановки тощо), ГО́ЙНІСТЬ розм., РО́ЗКІШ підсил., ПИ́ШНІСТЬ підсил., ПИШНО́ТА підсил.; БУНДЮ́ЧНІСТЬ, ПОМПЕ́ЗНІСТЬ (пишність, розрахована на ефект). Треба ж порозкошуватися, показатися перед світом в усвій своїй красі, блиснути шитвом киптарів, багатством ременів, сипнути сороківцями (Г. Хоткевич); — Навіщо така розкіш, така пишнота? Скільки-то грошей марнується на ту розкіш! (І. Нечуй-Левицький); Окреме приміщення на одному з столичних вокзалів. Невелика, оздоблена з солідною пишністю зала (І. Кочерга); Чимало цікавого є у Вашингтоні. Загалом столиця вражає надмірною бундючністю (Л. Дмитерко). — Пор. 3. блиск.

РО́ЗКІШ (життєва вигода, пов'язана з багатством; розкішне життя); ПИШНО́ТА, РОЗКО́ШЕСТВО, ПИХА́ розм.; РОЗКОШУВА́ННЯ, РОЗКОШОЛЮ́БСТВО (розкішне життя). Максим бажав дочку виростити в багатстві та розкоші (Панас Мирний); "Невже через мене оцей палац, оця пишна свадьба, оця уся пишнота, оце усе добро стане руїною?" (І. Нечуй-Левицький); Предметом гордощів були вазони в нього, Де смирний кактусик, дві фуксії сумні Росли, розкошества ілюзія зелена (М. Рильський); Середина багатої хати з закидом на пиху (М. Кропивницький); Все тут схиляло до спокою, розніженості, панського розкошування (Я. Качура); Збери геть-чисто усі свої вчені книжечки.., заміни панські шовкові сорочки на полотняні, попрощайся з розкошолюбством і йди з мого достатку і з моєї кам'яниці в народ (М. Стельмах).

ЩА́СТЯ (стан цілковитого задоволення життям, відчуття глибокого вдоволення й безмежної радості, яких зазнає хто-небудь), БЛАГОДА́ТЬ, БЛАЖЕ́НСТВО підсил., РО́ЗКІШ, РАЙ, РАЮВА́ННЯ, СО́ЛОДОЩІ, ГАРА́ЗД діал., ПАЙДА діал. Капітан.. був якийсь розслаблений зовні, а зсередини так і світився від щастя (П. Загребельний); Глянув він на жінку, а в жінки на лиці і в очах благодать (І. Нечуй-Левицький); Чутлива душа його сповнилася блаженства невимовного (О. Полторацький); Якась невимовна розкіш наповнила моє серце (І. Франко); Дівчина, як квіточка, — з нею рай, а чужої молодиці не займай! (прислів'я); (Михайло:) Коли б ти знала, .. яка обіймає мене радість, яке огортає мене щастя!.. Такого раювання й на тім світі немає, вір мені (М. Старицький); По роках проби і блукань Прибився знов у рідну Березань, Щоб тут знайти солодощі спокою (М. Зеров); Я гаразду не зазнала, та вже й не зазнаю (Словник Б. Грінченка). — Пор. задово́лення.