розкіш

Значення в інших словниках

1. розкіш — ро́зкіш іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири ро́зкоші Орфографічний словник української мови
2. розкіш — од. і РОЗКОШІ, мн., багатство, достаток, комфорт, блиск, пишнота, шик; (кохання) насолода, щастя, розкошування, блаженство; тлк. од. ПР. СЛ. смакота, красота, лахва; тлк. мн. (Божі) краса, пишність. Словник синонімів Караванського
3. розкіш — див. багатство; достаток; краса Словник синонімів Вусика
4. розкіш — [розк'іш і роск'іш] -кош'і, ор. -к'іш':у, мн. -кош'і, -кош'іў Орфоепічний словник української мови
5. розкіш — -коші, ж. (мн. розкоші, -ів). 1》 перев. одн. Життєва вигода, пов'язана з комфортом, багатством, пишнотою. || Надмірність в обстановці, убранні. 2》 Життя в достатках, з комфортом. Купатися в розкошах. 3》 перев. мн. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. розкіш — РО́ЗКІШ, коші, ж. (мн. розко́ші, ів). 1. перев. одн. Життєва вигода, пов'язана з комфортом, багатством, пишнотою. Якщо вже тонути, то в розкоші!... Словник української мови у 20 томах
7. розкіш — купа́тися в зо́лоті (в розко́шах, в ро́зкоші). Жити в багатстві, щасливо, мати всього вдосталь. Купались далі в золоті князі, А закуті і смерди, як до того, В землі греблись (Д. Павличко); Явдоха (в офіцера) з півроку .. Фразеологічний словник української мови
8. розкіш — БАГА́ТСТВО (зовнішня пишна краса, ошатність оздоблення і обстановки тощо), ГО́ЙНІСТЬ розм., РО́ЗКІШ підсил., ПИ́ШНІСТЬ підсил., ПИШНО́ТА підсил.; БУНДЮ́ЧНІСТЬ, ПОМПЕ́ЗНІСТЬ (пишність, розрахована на ефект). Словник синонімів української мови
9. розкіш — Ро́зкіш, -коші, -коші, -кішшю; розко́ші, -ко́шів, -шам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
10. розкіш — РО́ЗКІШ, коші, ж. (мн. розко́ші, ів). 1. перев. одн. Життєва вигода, пов’язана з комфортом, багатством, пишнотою. Удень його зовсім не видно, хіба уночі почуєш, як старий немощною рукою глухо дзвонить у чавунну дошку... Словник української мови в 11 томах