ручка

БИ́ЛЬЦЯ мн. (БИ́ЛЬЦЕ одн.) (бічні опори крісла, канапи, ліжка і т. ін.), ПО́РУЧНІ мн. (ПО́РУЧЕНЬ одн.), ПОРУ́ЧЧЯ збірн., ПОБІ́ЧНИЦЯ рідше; ПІДЛОКІ́ТНИК перев. мн., РУ́ЧКА (опора крісла). Нахиливши голову до лівого плеча, поклавши лікті на золочені бильця трону, цар пильно слухав Алмаза Іванова (Н. Рибак); Руки єпископа чіпко тримались за поручні крісла (С. Скляренко); Саїд узявся за поруччя на трибуні і, не дихаючи, чекав (І. Ле); Вона напруго кинулася в ліжку ..і, вдарившися одною рукою о дерев'яну побічницю ліжка, закричала (І. Франко); Лора сиділа на ручці крісла (Ю. Шовкопляс).

I. ГРИФ (деталь струнних інструментів, уздовж якої натягнуті струни), РУ́ЧКА. Хіврін сидів тоді у садочку з гітарою, на грифі пов'язано величезного блакитного банта (Ю. Яновський); Бандура складається з овального випуклого кузова.., від кузова йде гриф, або ручка (з журналу).

ДЕРЖА́К (частина ручного інструмента, пристрою, зброї тощо, за яку їх тримають), РУ́ЧКА, РУКОЯ́ТКА, РУКОЯ́ТЬ, РУКІ́В'Я розм., ДЕ́РЖАЛНО розм., РА́ТИЩЕ заст., ДЕ́РЖАЛО діал.; ГРА́БЛИЩЕ, ГРАБЛИ́НА розм., ГРА́БЛИСЬКО розм. (граблів); ДРЕ́ВКО (прапора, списа); ПУ́ЖАЛНО, БАТОЖИ́ЛНО розм., ПУЖА́К діал. (батога); ЧЕПІ́ГА (плуга); ЕФЕ́С (холодної зброї). Колгосп бідує без деревини страшенно, навіть держака на лопату ніде дістати (М. Чабанівський); З кишені її вузенької спідниці визирала ручка маленького кольта (О. Досвітній); Хмельницький спутав свойого коня і пустив його пастися на полянці, а сам, з рукою на рукоятці ятагана, пішов до хати (І. Франко); Він пізнав рукоять свого, відполірованого долонею, грушевого ціпка (Д. Бедзик); Правиця й досі ще відчувала руків'я шаблі, в горлі стояв луною крик (Вас. Шевчук); Старий.. узяв залізні вилки, осаджені на довгому ратищі (Юліан Опільський); Маленька лопатка на довгому держалі була коло нього (Л. Первомайський); Знайшла (Ганна) граблі з обвугленим граблищем (А. Дімаров); Вони билися великими кілками, граблинами, держаками вил (О. Довженко); Хлібороб з діда-прадіда Кирило Кухта вовтузився під повіткою з самого ранку, обстругуючи нове граблисько (А. Іщук); Ой червоні стяги, Білі короговки, Гілка червоненька, А древко срібненьке (Панас Мирний); Взяв (Савка) устромлений пужалном у сніг батіг (А. Головко); Візники, підпершись батожилнами, закам'яніли на своїх високих сидіннях (І. Микитенко); Левко люто вишарпнув батога, об коліно поломив пужак на дрібні цурпалки (М. Стельмах); Зінько іде за плугом, руки на чепігах (Б. Грінченко); На пагорбі,.. спершись руками на ефес шаблі, сидів Кутузов (П. Кочура).