славити

ПРОСЛАВЛЯ́ТИ кого (створювати популярність, славу комусь, чомусь, перев. описуючи в художньому творі, в пісні тощо), СЛА́ВИТИ, ЗВЕЛИ́ЧУВАТИ, ВЕЛИЧА́ТИ, ПІДНО́СИТИ, ХВАЛИТИ рідше, УСЛАВЛЯ́ТИ (ВСЛАВЛЯ́ТИ) уроч., УСЛА́ВЛЮВАТИ (ВСЛА́ВЛЮВАТИ) уроч., ВОЗВЕЛИ́ЧУВАТИ заст., уроч.; ОСПІ́ВУВАТИ, СПІВА́ТИ кого, про кого (у віршах, піснях). — Док.: просла́вити, звели́чити, піднести́, усла́вити (всла́вити), возвели́чити, оспіва́ти. Прославимо героїв, які своїми подвигами додали краси всьому чесному світові (О. Довженко); Хай славить мова українська Край, де гніздяться журавлі, Красу оновленого Мінська І чесну дружбу на землі! (М. Рильський); Поема — це жанр, який оспівує і звеличує, поема — це велична симфонія сильних, мужніх, великих людських почуттів і діянь (А. Малишко); Кого почитають, того й величають (прислів'я); Напевне видумали свято Патриції-аристократи І мудрий кесарів сенат. Вони, бач, кесаря хвалили На всі лади (Т. Шевченко); Той не співець, хто не кличе на бій, Хто в пісні народ не уславлює свій (С. Крижанівський); Муса Джаліль уславив свій народ (з газети); Письменник особливо возвеличує київського православного воєводу князя К. Острозького за його патріотичну стійкість (з журналу); — А ось чи думав ти, чому найбільші поети всіх часів саме її оспівували, жінку? З неї, звичайної, земної, творили своїх небесних мадонн... (О. Гончар).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. славити — сла́вити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. славити — СЛАВИТИ – НЕСЛАВИТИ Славити, -влю, -виш. 1. Звеличувати, прославляти, оспівувати когось, щось тощо. Вони всі скачуть, радіють, всі славлять Бога (М. Літературне слововживання
  3. славити — Звеличувати, прославляти, співати осанну; (у піснях) оспівувати; (час) благословляти; (за лихі дії) ганьбити, знеславлювати; З. подейкувати. Словник синонімів Караванського
  4. славити — I прославляти, аплодувати (кому), благословити, благословляти, величати, величити, звеличати, звеличувати, славословити, прославляти, ушановувати, шанувати Фразеологічні синоніми: віддавати належне; віддавати почесті; віддавати честь; віддавати шану... Словник синонімів Вусика
  5. славити — -влю, -виш; мн. славлять; недок., перех. 1》 Звеличувати, прославляти кого-, що-небудь. || Те саме, що благословляти 3). 2》 Оспівувати кого-, що-небудь, співати на честь когось, чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. славити — СЛА́ВИТИ, влю, виш; мн. сла́влять; недок., кого, що. 1. Звеличувати, прославляти кого-, що-небудь. [Михайло (чита газету):] От тобі і старший писар Іван Барильченко! Первокласний [першокласний] артист, всі газети в один голос славлять (І. Словник української мови у 20 томах
  7. славити — Сла́вити, -влю, -виш, -влять; слав, сла́вмо, сла́вте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. славити — СЛА́ВИТИ, влю, виш; мн. сла́влять; недок., перех. 1. Звеличувати, прославляти кого-, що-небудь. [Михайло (чита газету):] От тобі і старший писар Іван Барильченко! Первокласний [першокласний] артист, всі газети в один голос славлять (К. Словник української мови в 11 томах
  9. славити — Славити, -влю, -виш гл. Говорить, разсказывать. МВ. ІІ. 87. Г. Барв. 8. Славили, що колись то вона і багачка була. Федьк. Чи справді він такий, як славлять? МВ. (О. 1862. III. 45). 2) Прославлять. Словник української мови Грінченка