слушний
ДОРЕ́ЧНИЙ (відповідний обставинам, саме такий, як треба, своєчасно сказаний, зроблений), СЛУ́ШНИЙ, ПРИДА́ТНИЙ, ПУ́ТНІЙ розм., ПУТЯ́ЩИЙ розм.; СВОЄЧА́СНИЙ (який відповідає потребам, вимогам даного моменту). — Тут більш доречні будуть не дошкульні нагадування, а товариська підтримка (С. Журахович); Командир.. втупився в перебірку човна, ніби вона мала підказати йому слушну думку (В. Логвиненко); Так роздумувала собі Броня й не находила в своїй голові ніякої придатної постанови (Лесь Мартович); — Хіба ж ти не помітив по ній, що вона й здавну навіжена була? І очі якісь страшні, і заговорить, то все не путнє (Марко Вовчок); Багато вже думав Зінько про те.., та не міг ні до чого путящого додуматися, до такого, щоб одразу воно взяло та й повернуло всіх людей на кращий шлях (Б. Грінченко); (Середа:) Підкріпився. Тепер можна й полежати.. (Журавель:) Думка своєчасна (І. Микитенко).
СПРАВЕДЛИ́ВИЙ (який ґрунтується на справедливості, правді, має обґрутовані підстави), ЗАКО́ННИЙ, СЛУ́ШНИЙ, ПРА́ВИЙ, ПРА́ВЕДНИЙ, ПРАВДИ́ВИЙ, ПРА́ВНИЙ рідше. Справедливий суд; Справедливе врегулювання міжнародних конфліктів; — Вимога цілком законна! — почулись голоси з залу (А. Головко); Корінько, скривившись, вислухав цей слушний і набридлий йому закид (Я. Качура); Злічім, брати, .. борців за волю, що сей рік в бою правім полягли (І. Франко); Сяяло осіннє сонце, наче раділо, що праведний гнів карає чужинців (Д. Бедзик); Серце їй їла правдива матерня докора (Панас Мирний); За нього правна помста буде (Леся Українка). — Пор. безсторо́нній.
СПРИЯ́ТЛИВИЙ (найбільш вигідний кому-небудь за даних обставин), СЛУ́ШНИЙ, ЗРУ́ЧНИЙ, ПРИДА́ТНИЙ, ПІДХО́ЖИЙ, ПІДХОДЯ́ЩИЙ, ПРИГО́ЖИЙ розм. — Ти хто така? І де твій документ? — спитав грачиху грак в сприятливий момент (Л. Дмитерко); Гряде пора і слушний час! В народ! У бій! (Леся Українка); Антон обрав слушну хвилину, щоб сам на сам порадитися з Артьомовим (С. Чорнобривець); Щиро дякувала Тамара бабусі за цю пораду і вибирала зручний момент, щоб покласти на підвіконні листівку (А. Хижняк); Субота саме підхожий день, чи уночі довго загуляєшся — в неділю виспишся (Панас Мирний).
Значення в інших словниках
- слушний — слу́шний прикметник Орфографічний словник української мови
- слушний — (закид) справедливий, правильний, резонний, доречний, обґрунтований; (час) відповідний, сприятливий, підхожий, зручний, вигідний, прийнятний. Словник синонімів Караванського
- слушний — [слушнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- слушний — -а, -е. 1》 Який відповідає, підходить, найбільш прийнятний, зручний, вигідний кому-небудь за даних обставин, у даному випадку. || Потрібний за даних обставин; придатний, підхожий. || Який сприяє успіхові, розвиткові чого-небудь; сприятливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- слушний — СЛУ́ШНИЙ, а, е. 1. Який відповідає, підходить, найбільш прийнятний, зручний, вигідний кому-небудь за даних обставин, у даному випадку. Я ж довго, тяжко працював І слушного часу все ждав (І. Словник української мови у 20 томах
- слушний — Слу́шний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- слушний — СЛУ́ШНИЙ, а, е. 1. Який відповідає, підходить, найбільш прийнятний, зручний, вигідний кому-небудь за даних обставин, у даному випадку. Я ж довго, тяжко працював І слушного часу все ждав (Фр. Словник української мови в 11 томах
- слушний — Слушний, -а, -е 1) Надлежащій, порядочный, приличный. До плуга треба слушного погонича, щоб проворний був. Борз. у. 2) Своевременный. слушний час. Надлежащее, удобное время. Підожду до слушного часу. Словник української мови Грінченка