1. Словник синонімів української мови

спогад

СПО́ГАД (те, що збереглося в пам'яті, відтворення в пам'яті того, що фіксувалося нею раніше), СПО́МИН, ЗГА́ДКА, ПА́М'ЯТЬ, ПА́М'ЯТКА розм., СПОГАДА́ННЯ розм., СПОГА́ДКА розм., СПОГА́ДАНКА розм., СПОМИНА́ННЯ розм., СПО́МИНКА розм., ПРИГА́ДКА розм., ЗГАД рідше, СПО́МИНОК рідше, СПО́МКА діал., ВСПО́МИН заст.; РЕМІНІСЦЕ́НЦІЯ книжн. (невиразний спогад, відгомін якоїсь події або враження). Довго Грицько згадував прощання з Орисею, і цей спогад зогрівав його серце! (А. Головко); Спомини минулого коротенького щастя рвали душу (Г. Хоткевич); При згадці про матір Порфиру всю душу залило теплом (О. Гончар); Навік я збережу, як пам'ять дорогу, Сліди дитячих ніг на вогкому снігу (М. Рильський); — Це перо я дала тобі колись на пам'ятку. Ти навіки мій, а я навіки твоя, — сказала Богаза (І. Нечуй-Левицький); Спогадання роєм линуть (П. Грабовський); Там, у зеленому раї, на Вкраїні, Про нас ні чутки, ні споминання! (П. Куліш); Чи ж людська споминка така слаба? (М. Зеров); Тут нагадав собі слова.., що в тридцять літ уже чоловік старий. Ця пригадка шпигнула в серце Славка, як голкою (Лесь Мартович); Рідні книги в синьому сап'яні, Тихий згад шумних ліцейських літ, Воркітливий сивий голос няні, — Та невже це тільки тінь і слід? (М. Рильський); Посаджу коло хатини На вспомин дружині І яблуньку і грушеньку На вспомин єдиній (Т. Шевченко); В народних піснях запах грає дуже малу роль, а такі звороти, як "коло мене, молодого, мандрівочка пахне", занадто ще слабі, щоб викликати у слухачів хоч бліду ремінісценцію конкретного враження (І. Франко).

СПО́ГАДИ мн. (літературний твір — розповіді про минуле, пережите, написані від першої особи), МЕМУА́РИ мн., ЗАПИСКИ́ мн., ПА́М'ЯТНИК діал. Я Вам пришлю або скажу прислати початок моїх спогадів (Леся Українка); Мабуть, уже до старості дійшлося: На мемуари тягне день при дні (М. Рильський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спогад — спо́гад іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. спогад — Спомин, ЗГАДКА; (у тексті) згадування; ФР. пам'ять; мн. СПОГАДИ, мемуари; спогадання, спогаданка. Словник синонімів Караванського
  3. спогад — I згад, згадка, нагад, привиденьки, спогадання, спогадування, сниво, спомин, споминання, споминник, споминка, споминок Фразеологічні синоніми: болісний (болючий) спогад; болюча згадка; давні привиденьки; спогад дитинства II див. пам'ять Словник синонімів Вусика
  4. спогад — [спогад] -ду, м. (на) -д'і, мн. -дие, -д'іў Орфоепічний словник української мови
  5. спогад — -у, ч. 1》 Те, що збереглося в пам'яті; відтворення в пам'яті того, що раніше нею фіксувалося. || Відтворення у розповідях, у розмові, в думці того, що збереглося в пам'яті. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. спогад — СПО́ГАД, у, ч. 1. Те, що збереглося в пам'яті; відтворення в пам'яті того, що раніше відбилося і збереглося в пам'яті. Якісь солодкі, любі спогади та думи колисали його серце: в серці мимохіть лунала пісня (М. Словник української мови у 20 томах
  7. спогад — сплива́ти / спливти́ (сплисти́) в спо́гадах. Пригадуватися, з’являтися, виникати у думках. Все їй пригадалося, все спливло в спогадах (З газети). Фразеологічний словник української мови
  8. спогад — Спо́гад, -ду, -дові; -гади, -дів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. спогад — СПО́ГАД, у, ч. 1. Те, що збереглося в пам’яті; відтворення в пам’яті того, що раніше нею фіксувалося. Якісь солодкі, любі спогади та думи колисали його серце: в серці мимохіть лунала пісня (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  10. спогад — Спогад, -ду м. Воспоминаніе. Про гроші чоловікові ні згаду, ні спогаду. Грин. II. 144. Словник української мови Грінченка