спогад

I

згад, згадка, нагад, привиденьки, спогадання, спогадування, сниво, спомин, споминання, споминник, споминка, споминок

Фразеологічні синоніми: болісний (болючий) спогад; болюча згадка; давні привиденьки; спогад дитинства

II

див. пам'ять

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спогад — спо́гад іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. спогад — Спомин, ЗГАДКА; (у тексті) згадування; ФР. пам'ять; мн. СПОГАДИ, мемуари; спогадання, спогаданка. Словник синонімів Караванського
  3. спогад — [спогад] -ду, м. (на) -д'і, мн. -дие, -д'іў Орфоепічний словник української мови
  4. спогад — -у, ч. 1》 Те, що збереглося в пам'яті; відтворення в пам'яті того, що раніше нею фіксувалося. || Відтворення у розповідях, у розмові, в думці того, що збереглося в пам'яті. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. спогад — СПО́ГАД, у, ч. 1. Те, що збереглося в пам'яті; відтворення в пам'яті того, що раніше відбилося і збереглося в пам'яті. Якісь солодкі, любі спогади та думи колисали його серце: в серці мимохіть лунала пісня (М. Словник української мови у 20 томах
  6. спогад — сплива́ти / спливти́ (сплисти́) в спо́гадах. Пригадуватися, з’являтися, виникати у думках. Все їй пригадалося, все спливло в спогадах (З газети). Фразеологічний словник української мови
  7. спогад — СПО́ГАД (те, що збереглося в пам'яті, відтворення в пам'яті того, що фіксувалося нею раніше), СПО́МИН, ЗГА́ДКА, ПА́М'ЯТЬ, ПА́М'ЯТКА розм., СПОГАДА́ННЯ розм., СПОГА́ДКА розм., СПОГА́ДАНКА розм., СПОМИНА́ННЯ розм., СПО́МИНКА розм., ПРИГА́ДКА розм. Словник синонімів української мови
  8. спогад — Спо́гад, -ду, -дові; -гади, -дів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. спогад — СПО́ГАД, у, ч. 1. Те, що збереглося в пам’яті; відтворення в пам’яті того, що раніше нею фіксувалося. Якісь солодкі, любі спогади та думи колисали його серце: в серці мимохіть лунала пісня (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  10. спогад — Спогад, -ду м. Воспоминаніе. Про гроші чоловікові ні згаду, ні спогаду. Грин. II. 144. Словник української мови Грінченка