спогад
спо́гад
-у, ч.
1》 Те, що збереглося в пам'яті; відтворення в пам'яті того, що раніше нею фіксувалося.
|| Відтворення у розповідях, у розмові, в думці того, що збереглося в пам'яті.
Ілюзорні спогади — перекручені внаслідок різних психопатологічних змін спогади про реальні факти.
Збігло на спогад — згадалося, пригадалося.
На спогад — а) щоб пам'ятати, не забувати про кого-, що-небудь; б) згадавши кого-, що-небудь.
2》 Побіжне називання кого-, чого-небудь, зауваження про когось, щось; згадка, згадування.
3》 тільки мн. Записки або перекази про минуле.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- спогад — спо́гад іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- спогад — Спомин, ЗГАДКА; (у тексті) згадування; ФР. пам'ять; мн. СПОГАДИ, мемуари; спогадання, спогаданка. Словник синонімів Караванського
- спогад — I згад, згадка, нагад, привиденьки, спогадання, спогадування, сниво, спомин, споминання, споминник, споминка, споминок Фразеологічні синоніми: болісний (болючий) спогад; болюча згадка; давні привиденьки; спогад дитинства II див. пам'ять Словник синонімів Вусика
- спогад — [спогад] -ду, м. (на) -д'і, мн. -дие, -д'іў Орфоепічний словник української мови
- спогад — СПО́ГАД, у, ч. 1. Те, що збереглося в пам'яті; відтворення в пам'яті того, що раніше відбилося і збереглося в пам'яті. Якісь солодкі, любі спогади та думи колисали його серце: в серці мимохіть лунала пісня (М. Словник української мови у 20 томах
- спогад — сплива́ти / спливти́ (сплисти́) в спо́гадах. Пригадуватися, з’являтися, виникати у думках. Все їй пригадалося, все спливло в спогадах (З газети). Фразеологічний словник української мови
- спогад — СПО́ГАД (те, що збереглося в пам'яті, відтворення в пам'яті того, що фіксувалося нею раніше), СПО́МИН, ЗГА́ДКА, ПА́М'ЯТЬ, ПА́М'ЯТКА розм., СПОГАДА́ННЯ розм., СПОГА́ДКА розм., СПОГА́ДАНКА розм., СПОМИНА́ННЯ розм., СПО́МИНКА розм., ПРИГА́ДКА розм. Словник синонімів української мови
- спогад — Спо́гад, -ду, -дові; -гади, -дів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- спогад — СПО́ГАД, у, ч. 1. Те, що збереглося в пам’яті; відтворення в пам’яті того, що раніше нею фіксувалося. Якісь солодкі, любі спогади та думи колисали його серце: в серці мимохіть лунала пісня (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
- спогад — Спогад, -ду м. Воспоминаніе. Про гроші чоловікові ні згаду, ні спогаду. Грин. II. 144. Словник української мови Грінченка