старина

ДАВНИНА́ (події, звичаї, пам'ятки тощо далекого минулого), СТАРОВИНА́, СТАРИНА́ рідше, СТАРОЖИ́ТНОСТІ, ДРЕ́ВНОСТІ книжн., АРХА́ЇКА книжн., МИНУ́ВШИНА заст., СТАРОСВІ́ТЩИНА заст.; ПРАДАВНИНА́ (події, звичаї, дуже далекі від сучасності). Він знав з практики, що старі люди завжди хвалять давнину (В. Гжицький); Чим давніша була пісня, казка чи легенда, тим блискучіше палали очі в аматорів старовини (М. Рильський); Віяло від неї (зали) якимсь таємничим духом старини (І. Франко); Над дослідженням старожитностей працюють численні експедиції археологів (з журналу); Єгипетські древності; Народний орнамент можуть відносити до пережитої старовини, до архаїки.. тільки невігласи (з газети); Минувшину вивчавши, зрозумів Красу подій, що сталися допіру (Є. Плужник); О. Гервасій вчивсь на псалтирі і вийшов панотцем простим, людяним, ..держався старосвітщини (А. Свидницький); Прадавнина матріархальних відносин.

СТАРИ́Й ім. (чоловік, що прожив багато років), ДІД, СТАРИ́К, СТА́РЕЦЬ, СТАРИГА́Н (СТАРИГА́НЬ) фам.; СТАРИНА́ розм., СТАРИ́ЗНА розм. (збірн. — старі люди). На крайнім порозі життя оддав старий своє літами та негодами побите серце малій дитині (Панас Мирний); Слідком за бабою вийшов з хати дід Грицай (І. Нечуй-Левицький); В паламарці дід Григорій про щось сперечався з стариками (І. Микитенко); — Весна наливає в душу кожної людини сил і надій. Навіть в душу таких стариганів, як я (М. Чабанівський); То вже Господь так дав, щоб старина, утомившись на полі, спала кам'яним сном, а молодь, що хоч удвоє жвавіше звивалася з серпом, вночі приймала нову силу в себе (Ірина Вільде); Інші діди охнули з остраху, якийсь пан не втерпів і вголос промовив: "І пощо таку старизну скликати?" (Леся Українка).