стояти

БУ́ТИ , у теп. ч. має форму є, єсть розм., заст., уроч., єси́ у 2 ос. одн., заст., суть у 3 ос. мн., заст., уроч. (мати місце в дійсності); ІСНУВА́ТИ (має дещо вужче значення, підкреслюючи ознаку "бути в наявності", ознаку процесуальності, більше вживається щодо абстрактних і менше щодо конкретних понять і т. ін.); ФІГУРУВА́ТИ (бути наявним, присутнім де-небудь); ПОБУТУВА́ТИ (існувати в якому-небудь середовищі, у побуті певних верств населення); ЖИ́ТИ поет., книжн. (про неживі, перев. абстрактні поняття); БУВА́ТИ (про неодноразову наявність чого-небудь); СТОЯ́ТИ (про світ, явища природи, стан чого-небудь та ін. — бути не зникаючи). Був колись один чоловік (казка); Є любов до сестри, і до матері, і дружини (В. Сосюра); Єсть карії очі — як зіроньки сяють (Т. Шевченко); Відколи існує світ, існувала й народна творчість; Матерія існує незалежно від свідомості; — Рожеві чайки існують, та ще й які гарні! (З. Тулуб); — Полк, який втратив прапор, розформовується! Не існуватиме більше! (О. Гончар); Назва села була старовинна, і на карті нашої Батьківщини фігурувала здавна (Ю. Смолич); Поряд з класичною драматургією побутував водевіль, фарс й оперета (А. Бучма); Потреба краси, що жила в душі Антона, викликала у нього потребу скрізь шукати її (М. Коцюбинський); Бували войни й військовії свари (Т. Шевченко); — От і бачиш сам, що рід розпадається, а клас стоїть, і увесь світ за нас (Ю. Яновський); Надворі стояли сині вечірні сутінки (В. Козаченко).

ЗАХИЩА́ТИ кого, що (від нападу, удару, ворожих, небезпечних дій і т. ін.), ОБОРОНЯ́ТИ, БОРОНИ́ТИ, ВІДБОРОНЯ́ТИ, УБЕЗПЕ́ЧУВАТИ (ВБЕЗПЕ́ЧУВАТИ), УБЕРІГА́ТИ (ВБЕРІГА́ТИ), ОБСТАВА́ТИ, ВІДСТО́ЮВАТИ, ОБСТО́ЮВАТИ, СТОЯ́ТИ за кого-що, УСТУПА́ТИСЯ (ВСТУПА́ТИСЯ) за кого-що, ЗАСТУПА́ТИ розм., ЗАБОРОНЯ́ТИ заст., ЗБОРОНЯ́ТИ заст., КРИ́ТИ заст. — Док.: захисти́ти, оборони́ти, уборони́ти (вборони́ти) рідко відборони́ти, убезпе́чити (вбезпе́чити), уберегти́ (вберегти́), обста́ти, відсто́яти, обсто́яти, посто́яти, уступи́тися (вступи́тися), заступи́ти, заборони́ти, зборони́ти. — Стратегічне завдання полягає в тому, щоб захищати Одесу (В. Кучер); — Я маю своє військо й зараз таки стану обороняти свої маєтності (І. Нечуй-Левицький); Слава тому, хто боронить Вітчизну тут, у тилу (В. Сосюра); — А пам'ятаєте вчительку в Каховці, що ви її від стражників на пристані відбороняли? (О. Гончар); Вона із зброєю в руках відстоюватиме честь і незалежність своєї Батьківщини (В. Кучер); Я землю свою Обстоював серцем юнацьким в бою (М. Стельмах); Наш народ завжди стоїть за мир (П. Воронько); — Хлопці, вступіться! — верескнула дівчина, ховаючись за плечі Громійчука і Василька (І. Волошин); Ну, то рушаймо, люди, святу правду заступити (П. Панч); Я знов став добрим сином, працював за трьох і заборонив від нужди матір з сестрою (О. Стороженко); Потім загримало відкись: "Гаттоне! Бог проти тебе — ніхто не збороне" (П. Грабовський); Розпуджено ґвалтом недолі орлів, Що люд од напасників крили (М. Старицький). — Пор. 1. охороня́ти.

ТРИМА́ТИСЯ (не відступати, не здаватися, виявляти витримку в чомусь), ДЕРЖА́ТИСЯ, КРІПИ́ТИСЯ, СТОЯ́ТИ (витримуючи натиск). — Хлопці, тримайтеся, — звернувся командир до своїх бійців (А. Шиян); — Затявся пан, держімось і ми (М. Коцюбинський); Уповноважений.. звернувся до Романа: — Кріпись, козаче, отаманом будеш (П. Панч); — Матінко княгине, — тихо відповідає Оскол.. — Як можу я один супроти Візантії, хозар і печенігів стояти (С. Скляренко).