сіль
ДО́ТЕП (влучний вислів із сатиричним або жартівливим відтінком), ДО́КЛАДКА діал., ВІЦ діал.; СІЛЬ розм., ПЕ́РЕЦЬ розм. (те, що надає гостроти словам, висловлюванням). Вона регоче на всю хату і відбиває всі натиски гострим яким словом, влучним дотепом (Г. Хоткевич); — Вона мене злодійкою узива і усякі докладки доклада (Г. Квітка-Основ'яненко); Він вічно теревенив, розповідаючи веселі "віци" — анекдоти, співав коломийки (Григорій Тютюнник); Там (в Афінах) я до мови візьмусь, щоб дзвеніла, як меч, в Демосфена, Дотепом, сіллю била в творах, Менандре, твоїх (переклад М. Зерова); Народ наш любить пісню жартівливу, з привітною посмішкою, а то й з гострим перцем (А. Малишко). — Пор. жарт.
СУТЬ (найосновніше, найістотніше в кому-, чому-небудь), СУ́ТНІСТЬ, ЗМІСТ, СЕНС, ГОЛОВНЕ́, ПІДОСНО́ВА, ЯДРО, ПРИРО́ДА, ЗНА́ЧЕННЯ, СМИСЛ рідше, ЗНАЧИ́МІСТЬ книжн.; ЄСТВО́ книжн., КВІНТЕСЕ́НЦІЯ книжн., РАЦІОНА́ЛЬНЕ ЗЕРНО́ книжн., СІЛЬ, ТОЛК заст.; НУТРО́ розм. (найістотніше в кому-небудь). Лузгін стисло виклав суть справи (А. Головко); — Браконьєрське плем'я, воно ж, як філоксера, живуче, і хоч в різних личинах постає, а суть одна — хижацька (О. Гончар); Людина усвідомила силу науки з того часу, коли почала замислюватися над сутністю небесних явищ (з газети); Чубенко розповів зміст наступної операції (Ю. Яновський); Вона не збирається когось викривати, а прагне якомога глибше зрозуміть справжній сенс подій (В. Собко); Він зрозумів значення її погляду (Григорій Тютюнник); Видно, він жив цими новинами, вони були його суттю, єством (М. Олійник); Зоя й тоді не зрозуміла, в чому сіль тих віршів (А. Кримський); — Не доберу я толку в твоїх речах, — каже Петро (П. Куліш); — З вами, можна сказати, хотіли вступити в родинні стосунки дуже поважні й шановні люди.., а ви почали комизитись, проявили свою справжню суть, нутро (Ю. Збанацький).
Значення в інших словниках
- сіль — сіль іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- сіль — (кухенна) кн. натрій-хлорид, (кримська) кримка, (кам'яна) б. з. ледянка, (жарту) П. квінтесенція, головна суть <�сенс>, (землі) ІД. еліта, (нетовчена) ІД. візницькі жарти, (англійська) ІД. проносне Словник синонімів Караванського
- сіль — [с'іл'] сол'і, ор. с'іл':у, мн. сол'і, солеий Орфоепічний словник української мови
- сіль — СІЛЬ, со́лі, ж. 1. Біла речовина з гострим характерним смаком, що являє собою кристали хлористого натрію і вживається як приправа до страв, для консервування і т. ін. Словник української мови у 20 томах
- сіль — Аби сіль і вода, то не буде голода. Навіть мінімальна їжа є гарантією того, що не буде голоду. Сіль тобі в вічі, а камінь у груди. Прокльон. Звітрена сіль не годиться на ніщо. Лихий чоловік невдалий до доброго діла. Приповідки або українсько-народня філософія
- сіль — солі, ж. 1》 Біла речовина з гострим характерним смаком, що являє собою кристали хлористого натрію і вживається як приправа до страв, для консервування і т. ін. || Біла речовина, що осідає на одязі від випарів поту. Зустрічати хлібом і сіллю. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сіль — cіль тобі́ в о́ці (в о́чі), фольк. Уживається як усталена форма застереження від зурочення. Траплялось, що і Іван звертався до нього, але за кожним разом, стрічаючи погляд чорних пекучих очей мольфара, спльовував непомітно: “сіль тобі в оці” (М. Фразеологічний словник української мови
- сіль — Сіль, со́ли (як виняток), со́лі, сі́ллю; со́лі, со́лей Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- сіль — СІЛЬ, со́лі, ж. 1. Біла речовина з гострим характерним смаком, що являє собою кристали хлористого натрію і вживається як приправа до страв, для консервування і т. ін. Словник української мови в 11 томах
- сіль — Сіль, со́ли ж. 1) Соль. Оце чвертку соли купив. ЗОЮР. І. 9. Хліба-соли вживати. 2) Не до соли. а) Не до того. Тепер мені не до соли, коли грають на басолі. Ном. в) Названіе пѣсни. Еней, матню в кулак прибравши, і «не до соли» примовлявши, садив крутенько гайдука. Котл. Ен. І. 20. Словник української мови Грінченка