таємний

НЕЛЕГА́ЛЬНИЙ (пов'язаний з діяльністю проти існуючої влади в умовах суворої таємничості), ПІДПІ́ЛЬНИЙ, ТАЄ́МНИЙ, ПОТАЙНИ́Й рідше, ПОТАЄ́МНИЙ рідше; КОНСПІРАТИ́ВНИЙ (пов'язаний з конспірацією). Перебувати на нелегальному становищі; Судили мене і за відмову від присяги Пілсудському, і за нелегальну організацію антидержавної школи (П. Козланюк); Я порішив познайомитися з тим таємно-цікавим і привабно страшним відділом літератури, який звуть у нас підпільною, нелегальною (Г. Хоткевич); Підпільна організація; Пригадав, як збиралися вони, робітники порту, на таємні сходки (О. Гончар); Конспіративна квартира.

ПОТАЙНИ́Й (розташований або зроблений так, що його важко помітити; відомий небагатьом або комусь одному), ТАЄ́МНИЙ, ПОТАЄ́МНИЙ, СЕКРЕ́ТНИЙ. Вісті ці вони надрукували у своїй друкарні потайній (В. Сосюра); День за днем виношує своє потайне бажання, і почувається, що воно живить його, дає політ уяві (О. Гончар); Ярема просидів у таємній комірчині до весни (П. Загребельний); Мій потаємний план підкорення впертого Русака виправдався (Ю. Збанацький); Підійшов сват Жигай, взяв під руку, потягнув до вікна, бо щось секретне хоче розказати (А. Шиян).

ТАЄ́МНИЙ (якого навмисне приховують від інших; відомий небагатьом; який діє приховано), ПОТАЄ́МНИЙ, ПОТАЙНИ́Й, ПОТАЄНИЙ, ПРИХО́ВАНИЙ, СЕКРЕ́ТНИЙ, ЗАХО́ВАНИЙ, ХО́ВАНИЙ, СКРИ́ТНИЙ, ТАЄМНИ́ЧИЙ. Взяв хлопець батога, таємним ходом вибрався надвір і тричі луснув батогом (казка); Таємне життя; Таємна сповідь; Таємний ворог; Він палко картає ворогів — явних і потаємних (О. Іваненко); Він кинувся до потайних дверей, але вони були замкнені (А. Шиян); Іван і Франка прийшли до поваленої смереки, де в потаєній схованці зберігалася заборонена література (С. Чорнобривець); Ольга.. відчула, що повинна вивчити біографію свого прихованого ворога бодай так, як він знає її (Ірина Вільде); — Маю справу до вас, Романе Петровичу, секретну. Може, вийдемо на хвилинку? (А. Шиян); Юзя не пересиджувала тепер по вогких, захованих кутках, як то робила раніше для Дарки (Леся Українка); (Горпина Корніївна:) Так оце у вас крадене весілля, ховане вінчання! (І. Нечуй-Левицький); Любов — скритне діло... вона в душах наших, у серцях наших... (Панас Мирний); З матір'ю держав він раду Таємничую, на миґах (Леся Українка).

ТАЄ́МНИЙ (який не підлягає розголошенню, тримається в секреті від інших), ПОТАЄ́МНИЙ, ПОТАЙНИ́Й, СЕКРЕ́ТНИЙ, ПРИХО́ВАНИЙ, НЕГЛА́СНИЙ, ЗАЛАШТУНКО́ВИЙ розм., КОНФІДЕНЦІ́ЙНИЙ книжн. (про справу, розмову тощо). — Я йду до Валентина Модестовича не для таємних переговорів (Ю. Шовкопляс); Шаукен відчула себе повновладною господинею і почала потроху здійснювати свої таємні плани (З. Тулуб); Таємне голосування; Таємний нагляд; Лепуха не чула тої потаємної розмови Барбари з своїм слугою (І. Ле); Гриць здогадувався, що між батьком, сином та якимсь Завадовським існують свої потаємні стосунки (С. Добровольський); Довгошиїй, на зразок таємного відповідача з потайної охранки, рахівник ворохами зносив корінці всіляких ордерних книжок (І. Ле); Колись у цьому приміщенні був прихований продаж горілки (Л. Смілянський); Матеріалом для агітації погромщикам і їх негласним покровителям служить кожна дрібниця (В. Еллан); Юрко по-панібратськи взяв Івана під руку й попросив на конфіденційну розмову (С. Чорнобривець).

ТАЄ́МНИЙ (про думки, почуття, переживання тощо — не висловлений, не виявлений зовні, не цілком усвідомлений), ПОТАЄ́МНИЙ, ПОТАЙНИ́Й, ПРИХО́ВАНИЙ, ЗАТА́ЄНИЙ, ЗАХО́ВАНИЙ рідше. По обличчю дівчининому пробігала інколи смужка не то досади, не то таємного задоволення від парубкового залицяння (М. Коцюбинський); Єсть глибинні, потаємні Думи в кожної людини (П. Усенко); — Може, у його була якась потайна думка (О. Стороженко); В голосі звучала погано прихована досада (О. Ільченко); Затаєне горе, заховані муки визирали через дикий блиск очей (І. Нечуй-Левицький).

ТАЄМНИ́ЧИЙ (сповнений того, що не стало відомим, що не доступне пізнанню; незрозумілий), ТАЄ́МНИЙ, ПОТАЄ́МНИЙ, ПОТАЙНИ́Й, ЗАГАДКО́ВИЙ. — А й справді, — сказав Ігор Василькові. — Пливемо шукати таємничий острів (О. Донченко); Іван лишив дівчину, а сам через узгір'я подався в Потік, щоб зустріти таємничу особу (С. Чорнобривець); Поле, залите таємним, молочно-синявим світлом, безшумно розсувалось перед ними (В. Винниченко); В хаті було тихо, але Орисі весь час вчувалось якесь перешіптування, якісь таємні шерехи (Григорій Тютюнник); Тоді під зовнішнім під'яремним животінням у нас, у Києві, зароджувалося друге, потаємне життя, — городяни ховали по будинках поранених і хворих, які повтікали з таборів (Ю. Яновський); В купе запанувала загадкова тиша (О. Досвітній).

ТАЄМНИ́ЧИЙ (який перебуває за межами людського розуміння; надприродний), ТАЄ́МНИЙ, ПОТАЄ́МНИЙ, ПОТАЙНИ́Й, НЕЗРИ́МИЙ, ЗАГАДКО́ВИЙ, НЕЗНА́НИЙ розм. День від'їзду Тайах відмічено кількома подіями. Таємнича рука завше підганяє багато вражень на один день (Ю. Яновський); Ех, ці ночі, сині, полтавські, хто може встояти перед їхніми таємничими чарами! (О. Гончар); Його збороти не могла ніяка міць ворожа, поки на нього не прийшла таємна кара Божа (Леся Українка); Густа біла рослинність, що оточувала навкруги, переносила мрію в якусь зачаровану країну, в якийсь чудовий, мов у казці, куточок, овіяний таємними чарами (М. Коцюбинський); Завжди у скелі джерело Живе, як Потаємна сила (Л. Дмитерко); Йому привиджувалось, що його рукою якась потайна сила одчинила вікно в рай, повний квіток, повний майських пахощів (І. НечуйЛевицький); Я йшов стривожений, безтямний, німий. Буцім якась незрима сила гнала мене наперед (І. Франко); "Загадкова і дивна людська натура", — думав сам собі Дорош (Григорій Тютюнник); Подивись, яка незнана сила У ясному погляді горить (М. Нагнибіда). — Пор. 1. незрозумі́лий.