таємний

Потайний, захований, секретний, замаскований, прихований; (зміст) таємничий; (- думи) затаєний, потаємний, с. заповітний; (шлюб) крадений; (нагляд) негласний; (клюб) підпільний, конспіративний, законспірований, нелегальний.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

таємний — тає́мний прикметник Орфографічний словник української мови
таємний — ТАЄМНИЙ – ТАЄМНИЧИЙ – СЕКРЕТНИЙ Таємний. 1. Якого навмисне приховують від інших; відомий небагатьом або комусь одному. Вж. зі сл.: ворог, зв’язок, мотив, намір, ритуал, забава, згода, крадіжка, любов, обіцянка, сповідь, чутка. Літературне слововживання
таємний — ТАЄ́МНИЙ, а, е. 1. Який навмисне приховують від інших, відомий небагатьом або тільки кому-небудь одному. Вони [Галя і Христя] ще дужче затоваришували. Почалися таємні сповіді важких думок та гадок (Панас Мирний); Він жив подвійним життям. Словник української мови у 20 томах
таємний — -а, -е. 1》 Якого навмисне приховують від інших, який відомий небагатьом або тільки кому-небудь одному. Таємний намір. || Який діє приховано, замасковано. Таємний ворог. 2》 Який не підлягає розголошенню; секретний. Великий тлумачний словник сучасної мови
таємний — НЕЛЕГА́ЛЬНИЙ (пов'язаний з діяльністю проти існуючої влади в умовах суворої таємничості), ПІДПІ́ЛЬНИЙ, ТАЄ́МНИЙ, ПОТАЙНИ́Й рідше, ПОТАЄ́МНИЙ рідше; КОНСПІРАТИ́ВНИЙ (пов'язаний з конспірацією). Словник синонімів української мови
таємний — Тає́мний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
таємний — ТАЄ́МНИЙ, а, е. 1. Який навмисне приховують від інших, відомий небагатьом або тільки кому-небудь одному. Вони [Галя і Христя] ще дужче затоваришували. Почалися таємні сповіді важких думок та гадок (Мирний, І, 1949, 366); Він жив подвійним життям. Словник української мови в 11 томах
таємний — Таємний, -а, -е Тайный, секретный. Той діла їх розуміє і таємні мислі. К. Псал. 75. Словник української мови Грінченка