1. Великий тлумачний словник сучасної мови

таємний

тає́мний

-а, -е.

1》 Якого навмисне приховують від інших, який відомий небагатьом або тільки кому-небудь одному. Таємний намір.

|| Який діє приховано, замасковано. Таємний ворог.

2》 Який не підлягає розголошенню; секретний.

|| Призначений для ведення справ, які не підлягають розголошенню. Таємний нагляд.

Таємна канцелярія іст. — центральна державна установа в Росії, що розслідувала справи про найважливіші політичні злочини.

Таємне голосування — подавання голосів на виборах чи при розв'язанні якогось питання бюлетенями без підпису або опусканням кульок.

Таємне письмо — те саме, що криптографія.

3》 Не висловлений, не виявлений зовні, затаєний (про думки, почуття, переживання).

|| Невиразний, не цілком усвідомлений.

4》 Те саме, що таємничий 1), 2); незбагненний.

|| у знач. ім. таємне, -ного, с. Те, що перебуває за межами людського розуміння; незбагненне.

5》 Не дозволений законом; конспіративний, підпільний. Таємна організація.

Таємний радник — у дореволюційній Росії – третій цивільний чин за табелем про ранги, який відповідав генерал-лейтенантові; особа, що мала такий чин.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. таємний — тає́мний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. таємний — ТАЄМНИЙ – ТАЄМНИЧИЙ – СЕКРЕТНИЙ Таємний. 1. Якого навмисне приховують від інших; відомий небагатьом або комусь одному. Вж. зі сл.: ворог, зв’язок, мотив, намір, ритуал, забава, згода, крадіжка, любов, обіцянка, сповідь, чутка. Літературне слововживання
  3. таємний — Потайний, захований, секретний, замаскований, прихований; (зміст) таємничий; (- думи) затаєний, потаємний, с. заповітний; (шлюб) крадений; (нагляд) негласний; (клюб) підпільний, конспіративний, законспірований, нелегальний. Словник синонімів Караванського
  4. таємний — ТАЄ́МНИЙ, а, е. 1. Який навмисне приховують від інших, відомий небагатьом або тільки кому-небудь одному. Вони [Галя і Христя] ще дужче затоваришували. Почалися таємні сповіді важких думок та гадок (Панас Мирний); Він жив подвійним життям. Словник української мови у 20 томах
  5. таємний — НЕЛЕГА́ЛЬНИЙ (пов'язаний з діяльністю проти існуючої влади в умовах суворої таємничості), ПІДПІ́ЛЬНИЙ, ТАЄ́МНИЙ, ПОТАЙНИ́Й рідше, ПОТАЄ́МНИЙ рідше; КОНСПІРАТИ́ВНИЙ (пов'язаний з конспірацією). Словник синонімів української мови
  6. таємний — Тає́мний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. таємний — ТАЄ́МНИЙ, а, е. 1. Який навмисне приховують від інших, відомий небагатьом або тільки кому-небудь одному. Вони [Галя і Христя] ще дужче затоваришували. Почалися таємні сповіді важких думок та гадок (Мирний, І, 1949, 366); Він жив подвійним життям. Словник української мови в 11 томах
  8. таємний — Таємний, -а, -е Тайный, секретный. Той діла їх розуміє і таємні мислі. К. Псал. 75. Словник української мови Грінченка