1. Словник синонімів української мови

тягар

ВАГА́ (сила, з якою певне тіло тисне на підпору внаслідок земного тяжіння), ВАГОВИ́ТІСТЬ, ТЯ́ЖКІСТЬ рідше; ТЯГА́Р, ВАГОТА́ рідше (велика). Стара лагідно дивилась на обтяженого вагою ослика (Б. Антоненко-Давидович); Добирають однакові пасма (волокна) за довжиною, кольором, міцністю,.. ваговитістю тощо (з газети); Ступає віл під тягарем ярма (М. Зеров); В лісах заскрипіли конари під ваготою снігу (І. Франко).

ВАНТА́Ж (речі, товари, які перевозять чи переносять або призначені для перевезення чи перенесення), ВАГА́, НАВАНТА́ЖЕННЯ рідше, ТЯГА́Р, ГРУЗ розм. рідко, ЛАДУ́НОК діал., НАБІ́Р діал.; НО́ША (річ, яку хтось несе). Через поле, через ліс Паровоз вантаж повіз (Г. Бойко); І, несучи вагу ту страшную, Буду пісню веселу співать (Леся Українка); Автомобілісти нашого міста.. збільшують навантаження на кожну автомашину (з газети); Потім стане, скине тягар з плечей, обітре піт (Г. Хоткевич); Принесений з собою груз гранат начальнику тоді здавав солдат (М. Бажан); Коні наскакували на вози, брикали, спихали копитами з возів усяку вантагу (І. Нечуй-Левицький); Нова фабрика йшла дуже добре, і перший ладунок церезину найдальше за тиждень буде готовий (І. Франко); Через деякі пороги переїздили улицькі керманичі з усім набором (Ю. Опільський); Вони мовчки висаджували вантаж на плечі один одному і, горблячись під важкою ношею, рушали далі (О. Гончар). — Пор. бага́ж.

ТЯГА́Р (дуже важкі, обтяжливі обов'язки, клопоти), ГНІТ, НО́ША, ТЯГОТА́, ВАГОТА́, ВАНТА́Ж, ТЯ́ЖА заст. — Увесь тягар організації підпільної медичної допомоги лежав тоді на Уляні Петрівні (Д. Бедзик); Пам'ять працювала кволо, на душі лежав нестерпний гніт (Л. Дмитерко); Я прочитав твого листа, Моя ти сестро прехороша... І я не той, І ти не та, А все ж Нас не зігнула ноша, Яку поклало нам життя З дитячих літ на наше тіло (М. Нагнибіда); На похідні нестатки й тяготи ви всі нездатні (З. Тулуб); Сиджу.., така вагота душить (Ю. Яновський); Що відчуваю? Чого хочу? Чи збуду тяжу світову? (П. Грабовський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тягар — (те, що дуже обтяжує, завдає клопотів) тягота, обтяження, вага, (що пригнічує) гніт, ноша. Словник синонімів Полюги
  2. тягар — тяга́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. тягар — Тяга́р. Вага. ● Тягар питомий - питома вага. По скінченю всеї иньшоїроботи в молочарні контролює ся молоко в такий спосіб: бере ся 10 ст3 квасу сірчаного (тягар питомий... Українська літературна мова на Буковині
  4. тягар — Вага, з. вагота; (носія) вантаж; (у діжці з солінням) гніт; (війни) знегоди, клопоти, злигодні; (віків) спадщина, спадок; (на дуиіі) камінь; ФР. обуза, тягота, тяжкість, обтяжливість, ід. ярмо на шиї <�шию>; тягарець. Словник синонімів Караванського
  5. тягар — див. вага; важкий Словник синонімів Вусика
  6. тягар — [т'агар] -ара, ор. -арем, м. (на) -ар'і, р. мн. -ар'іў, д. -ар'ам Орфоепічний словник української мови
  7. тягар — ТЯГА́Р, я́, ч. 1. Вага; велика вага. Камінню властивий тягар, пекучість – огневі, Плинність – воді (М. Зеров); Руки його слабіли й тремтіли від тягаря, що лежав на вилах (Григорій Тютюнник); * Образно. З юрби виходить похила бабуся. Словник української мови у 20 томах
  8. тягар — -я, ч. 1》 Вага; велика вага. 2》 Важкий вантаж, важка ноша. 3》 перев. чого, перен. Дуже важкі обов'язки, знегоди, клопоти. || Гнітючі переживання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  9. тягар — душа́ несе́ тяга́р чия. Хто-небудь болісно переживає, тужить, страждає; комусь дуже важко. Про що він (Хмельницький) думав, сам на сам з собою, опівночі, напередодні бою? Який душа несла його тягар, про що тоді він радився із Богом?... Фразеологічний словник української мови
  10. тягар — Тяга́р, -ра́, -ро́ві, -ро́м; -гарі́, -рі́в, -ра́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. тягар — ТЯГА́Р, я́, ч. 1. Вага; велика вага. Камінню властивий тягар, пекучість — огневі, Плинність — воді (Зеров, Вибр., 1966, 137); Руки його слабіли й тремтіли від тягаря, що лежав на вилах (Тют., Вир, 1964, 116); *Образно. З юрби виходить похила бабуся. Словник української мови в 11 томах
  12. тягар — Тягар, -ра, тягарь, -ря м. Время, тяжесть. Г. Барв. 412. Не для того я співаю, що гаразд ся маю: тяжкий тягар на серденьку — я го ся збуваю. Гол. II. 759. Словник української мови Грінченка