хороше

ДО́БРЕ (так, як слід), ХО́РОШЕ, ГА́РНО, СЛА́ВНО, ГАРА́ЗД, ГО́ЖЕ, ВДА́ЛО (УДА́ЛО), ПО-ЛЮ́ДСЬКОМУ (ПО-ЛЮ́ДСЬКИ), ПОРЯ́ДНО рідше, ДО ЛА́ДУ́, НА СЛА́ВУ розм., ДОБРЯ́ЧЕ підсил. розм., ЗДО́РОВО розм., ЛА́ДНО розм., ЛЕ́ПСЬКО розм., ПО-БО́ЖОМУ розм., ФА́ЙНО діал., ЛА́ЦНО діал.; У ПОРЯ́ДКУ розм., ПОРЯ́ДОК (ПО́ВНИЙ ПОРЯ́ДОК) розм., ДОБРО́ розм., СЛА́ВА БО́ГОВІ (БО́ГУ) розм., ХВАЛИ́ТИ БО́ГА розм., ЛАФА́ фам., БЛА́ГО заст. (у ролі присудка — також про успішний хід справ, сприятливі обставини). Він обіймав свою матір і говорив їй, що його вчення добре йде (М. Хвильовий); Добре було б, якби ти могла на Великдень приїхати сюди по мене.. І здумать не можу, як би було хороше! (Леся Українка); Хіба нам нічого їсти або пити, або ні в чому хороше походити? (П. Куліш); Ой дівчино, дівчинонько, співай мені пісні, Бо співаєш дуже гарно, як соловій в лісі (коломийка); Марко корів занехаяв, а Санька виходила! Доглядає славно, знаменита доярка (К. Гордієнко); — Йди постій біля клуні, а я тут посиджу: і тобі гарно буде, і мені славно (М. Стельмах); — І що б він не зробив — то все гаразд, усе до ладу, а от як Галя що зробить — то все не так (Панас Мирний); — Дай же, Боже, щоб усе було гоже! — промовив Ярема (Грицько Григоренко); П'єса пройшла вдало (О. Донченко); — Женився б ти справді! Хоч на старість пожив би по-людському (С. Васильченко); — Треба наймити маляра, аби вималював порядно (Г. Хоткевич); Приборами стукали шумніш, а вже що їли — на славу! (А. Головко); Розв'яже (дядько) торбу, дістане хліба, сала, поїсть добряче (С. Олійник); — Бути безстрашним — це просто здорово, — шепоче в темряві Гена(О. Гончар); Дехто з селян, побачивши, як ладно та швидко працювали на полі тозівці.., приходив і просив їх прийняти до гурту (М. Чабанівський); Що не складно, то не ладно (прислів'я); — Ну, замаскувались, я вам скажу, Андрію Володимировичу, ви лепсько. Без свічки не знайдеш (Ю. Збанацький); — І гризотні нема з жінкою: любо та тихо, по-божому (М. Коцюбинський); Батько тримається файно, не виявляє нічим, що йому жаль розлучатися з нами (Д. Бедзик); Лацно тобі, коли тато здоровий гарує вдень і вночі (С. Ковалів); — Не бійся, все буде в порядку (Григорій Тютюнник); Бій пам'ятаю в Монголії. Нічого, кінчили його пристойно, повний порядок, як говориться (Ю. Яновський); Добро, у кого є господа, А в тій господі є сестра Чи мати добра (Т. Шевченко); У годину суху Відходились усі мости І сказав я — вже слава Богу (М. Вінграновський); — Хвалити Бога, що в нас багатий, а не задрипаний пан: буде що ділити людям (М. Стельмах); Настрій в барона Нольде був пречудовий. Така лафа! Поза чергою — в тил (Ю. Смолич); Впаду я, вражений стрілою, Чи мимо пролетить вона, — Все благо (переклад М. Рильського). — Пор. 1. непога́но, прекра́сно.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Хороше — Хоро́ше іменник середнього роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  2. хороше — пр., гарно, добре, чудово, прекрасно, славно; (з ким) приємно, любо. Словник синонімів Караванського
  3. хороше — див. гарно; добре Словник синонімів Вусика
  4. хороше — 1. добре, горазд, згоден, най буде 2. це красне, див. красивий моск. добре Словник чужослів Павло Штепа
  5. хороше — ХО́РОШЕ. 1. Присл. до хоро́ший 1, 4, 7. Там хороше, де нас нема (Номис); Підуть [зовиці] славити, що невістка не зуміла хороше паски вчинити! (Г. Квітка-Основ'яненко); – Що ж твій одинчик? чи ходить уже в школу? – Да ходить!... Словник української мови у 20 томах
  6. хороше — 1》 Присл. до хороший 1), 4), 7). 2》 у знач. присудк. сл. Про приємну обстановку, гарне оточення. 3》 у знач. присудк. сл. Про приємність, задоволення, що його відчуває хто-небудь. 4》 у знач. присудк. сл., зі спол. що, коли і т. ін. Дуже до речі, дуже добре. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. хороше — Хо́роше́, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. хороше — ХОРО́ШЕ. 1. Присл. до хоро́ший 1, 4, 7. Підуть [зовиці] славити, що невістка не зуміла хороше паски вчинити! (Кв.-Осн., II, 1956, 227); — Що ж твій одинчик? чи ходить уже в школу? — Да ходить! — одповідала вона мало не гнівно. Словник української мови в 11 томах