1. Словник синонімів Караванського

вуличний

(хлопець) безпритульний, бездомний, бродячий; П. невихований, некультурний; (- прізвище) неофіційний; (вираз) ВУЛЬҐАРНИЙ.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вуличний — ву́личний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. вуличний — -а, -е. 1》 Прикм. до вулиця 1). || Який міститься або перебуває на вулиці. || Який відбувається на вулиці. Вуличні бої. || Який відділяє двір від вулиці. || Який веде, виходить на вулицю. || Розділений на вулиці (про населений пункт). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вуличний — ВУ́ЛИЧНИЙ, а, е. 1. Прикм. до ву́лиця 1. Готель, куди я заїхав, дуже чистий, гарний, але неспокійний: вуличний гамір заважав мені спочити (М. Словник української мови у 20 томах
  4. вуличний — див. розпусник Словник синонімів Вусика
  5. вуличний — Ву́личний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. вуличний — ВУ́ЛИЧНИЙ, а, е. 1. Прикм. до ву́лиця 1. Готель, куди я заїхав, дуже чистий, гарний, але неспокійний: вуличний гамір заважав мені спочити (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  7. вуличний — Вуличний и вулишний, -а, -е Уличный. Желех. Словник української мови Грінченка