майнути

док., (крилом) махнути; (перед очима) мигнути, блиснути; (в думці) сяйнути; (- час) пролетіти, швидко минути; (стрілою) полетіти, помчати, побігти; (втекти) чкурнути; (- вітер) повіяти, війнути.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

майнути — майну́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
майнути — див. бігти; іти Словник синонімів Вусика
майнути — [майнутие] -ну, -неш, -неимо, -неите; нак. -ни, -н'іт' Орфоепічний словник української мови
майнути — -ну, -неш, док. 1》 чим. Однокр. до маяти 2); махнути. 2》 З'явитися на короткий час і зникнути; мигнути. || Блиснути (у 1 знач.). || перен. Раптом і ненадовго з'явитись у свідомості, уяві тощо. || безос. 3》 розм. Швидко минути (про час). 4》 розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
майнути — МАЙНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. 1. чим. Однокр. до ма́яти 2; махнути (у 1 знач.). Вийшов Хо на галяву, сперся на сучкуватий костур, майнув довгою бородою – і повіяв од неї тихий вітрець (М. Словник української мови у 20 томах
майнути — вирина́ти (встава́ти, сплива́ти) / ви́ринути (вста́ти, спливти́, сплисти́, майну́ти і т. ін.) в па́м’яті чиїй, кого і без додатка. Несподівано, мимоволі пригадуватися. Виринало в пам’яті напівзабуте, про що чув од мами або од баби своєї (М. Фразеологічний словник української мови
майнути — МАХА́ТИ (робити рухи, помахи чимось у повітрі; помахом подавати знак наблизитись, виконати якусь дію тощо), ВИХА́ТИ, ВІ́ЯТИ, МА́ЯТИ, ПОВІВА́ТИ розм., МОТА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
майнути — МАЙНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. 1. чим. Однокр. до ма́яти 2; махнути. Вийшов Хо на галяву, сперся на сучкуватий костур, майнув довгою бородою — і повіяв од неї тихий вітрець (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
майнути — Майнути, -ну, -неш гл. 1) Махнуть. Вийшла ж вона за ворота хусточков майнула. Гол. І. 60. 2) Мелькнуть. І перед моїми очима майнули, як мрія, картини Макарта. Левиц. І. Щось наче майнуло поуз вікно. Г. Барв. 299. Словник української мови Грінченка