острах

Значення в інших словниках

1. острах — о́страх іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. острах — -у, ч. 1》 Тривожне почуття небезпеки, стан тривоги перед можливою небезпекою; страх. Наводити острах. 2》 Тривожне хвилювання; неспокій. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. острах — О́СТРАХ, у, ч. 1. Тривожне почуття небезпеки, стан тривоги перед можливою небезпекою; страх. В селі порідшало німців .. Тільки загін один для остраху людського лишили біля старости (Іван Ле); Дівчата врозтіч кидаються від коня... Словник української мови у 20 томах
4. острах — о́страх бере́ (обійма́є, охо́плює і т. ін.) / узя́в (обійня́в, охопи́в і т. ін.) кого. Стає неспокійно, страшно і т. ін. комусь. — Поки Сомко був Сомком, я ставав на його (на нього) сміливо, а тепер мене якийсь острах бере… (П. Фразеологічний словник української мови
5. острах — НЕСПО́КІЙ (відсутність душевного спокою), НЕПОКІ́Й рідше, НЕЗЛА́ГОДА, ХВИЛЮВА́ННЯ підсил., СУМ'ЯТТЯ́ підсил., КАЛАМУ́ТЬ підсил. розм., НЕВПО́КІ́Й заст.; ЗАНЕПОКО́ЄННЯ, О́СТРАХ, ТРИВО́ГА підсил. (у передчутті чогось недоброго, поганого). Словник синонімів української мови
6. острах — О́страх, -ху, -хові, в -сі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. острах — О́СТРАХ, у, ч. 1. Тривожне почуття небезпеки, стан тривоги перед можливою небезпекою; страх. В селі порідшало німців.. Тільки загін один для остраху людського лишили біля старости (Ле, Мої листи, 1945, 49); Дівчата врозтіч кидаються від коня... Словник української мови в 11 томах
8. острах — Острах, -ху м. Боязнь, страхъ, ужасъ. Острах 2 молодих трясе. Мкр. Г. 53. Усю ніченьку ні на волос не заснули, — такий острах 2 узяв. ЗОЮР. II. 287. Св. Л. 117. Словник української мови Грінченка