оцінювати

Визначати <�складати, класти> ціну; (визначати таксу) таксувати; (себе) знати собі ціну; (стан) характеризувати, давати оцінку; (шанси) виважувати; (твір) рецензувати; (акції) ек. квотувати, сов. котирувати.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

оцінювати — оці́нювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
оцінювати — ОЦІНЮВАТИ – РОЗЦІНЮВАТИ Оцінювати, -юю, -юєш, оцінити, -іню, -іниш. 1. Визначати вартість, ціну чогось: оцінювати (оцінити) майно. 2. перен. Літературне слововживання
оцінювати — -юю, -юєш, недок., оцінити, оціню, оціниш і оцінувати, -ую, -уєш, док., перех. 1》 Призначати ціну чому-небудь, визначати вартість чогось. Оцінювати (оцінити, оцінувати) голову чию — призначати винагороду за спіймання кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
оцінювати — ОЦІ́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОЦІНИ́ТИ, оціню́, оці́ниш і ОЦІНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого, що. 1. Визначати ціну кому-, чому-небудь, вартість когось або чогось. Словник української мови у 20 томах
оцінювати — ОЦІ́НЮВАТИ кого, що (визначати вартість кого-, чого-небудь), ЦІНУВА́ТИ, ЦІНИ́ТИ, РОЗЦІ́НЮВАТИ, ОТАКСО́ВУВАТИ, ПРИМІРЯ́ТИСЯ, ПРИМІ́РЮВАТИСЯ до кого-чого (визначаючи придатність, цінність). — Док.: оцінити, оцінува́ти, поцінува́ти розм. поціни́ти розм. Словник синонімів української мови
оцінювати — Оці́нювати, -нюю, -нюєш, -нює Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
оцінювати — ОЦІ́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОЦІНИ́ТИ, оціню́, оці́ниш і ОЦІНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. 1. Призначати ціну чому-небудь, визначати вартість чогось. Посипались питання практичного характеру.. — Як же буде з тим, що тепер у нас?... Словник української мови в 11 томах