1. Словник синонімів Караванського

самозабуття

(у праці) забуття; ФР. нестяма /н. до самозабуття/; ОК. САМОПОСВЯТА.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самозабуття — самозабуття́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. самозабуття — -я, с. 1》 Стан забуття себе, своїх турбот, думок, переживань і т. ін. || Стан глибокої задуми. 2》 Найвищий ступінь натхнення, захоплення, збудження, що призводить до граничної зосередженості на чому-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. самозабуття — САМОЗАБУТТЯ́, я́, с. 1. Стан забуття себе, своїх турбот, думок, переживань і т. ін. Може б, гарячка полеміки, політична боротьба пером дали б мені те самозабуття, якого я прагнув (Леся Українка); Кріпаки-інтелігенти часто шукали самозабуття в пияцтві. Словник української мови у 20 томах
  4. самозабуття — ЗАХО́ПЛЕННЯ (сильне піднесення радісних почуттів як вияв найбільшого задоволення ким-, чим-небудь), ЗА́ХВАТ. Тоня вже біля квітів, над кожною квіткою нахиляється, над кожною ойкає від захоплення (О. Словник синонімів української мови
  5. самозабуття — Самозабуття́, -ття́, -ттю́, -ття́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. самозабуття — САМОЗАБУТТЯ́, я́, с. 1. Стан забуття себе, своїх турбот, думок, переживань і т. ін. Може б, гарячка полеміки, політична боротьба пером дали б мені те самозабуття, якого я прагнув (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах