1. Словник фразеологічних синонімів

дурний

(розумово обмежений, нездатний розібратися в чомусь) на розум небагатий (бідний); дурному брат; дурний піп хрестив кого; не має лою (і краплини олії) в голові хто; немає лою (олії) в голові у кого; розуму (ума) ні з шило (ні на шило, ні на макове зерня, ні ложки) нема у кого; курячий розум у кого; капустяний качан на в’язах у кого; голова набита (начинена) вітром (клоччям, пір’ям, половою) у кого, чия; дурний по саму зав’язку; дурний – далі нікуди; дурний, аж світиться; дурний, хоч об дорогу вдар; (про людей невеликого розуму, але зарозумілих) без царя в голові; царя (царка) в голові немає у кого.

– До булави треба голови, Мартине, а ти щось на розум не багатий, - сказав роздратовано Кривоніс, образившись за зневагу гетьманського маєстату (Панч, 4, 1982, с. 179); Дурному він брат (Номис, № 6247); – Дурний тебе, Левку, піп хрестив, – обурювався Лесь Якубенко (Стельмах, 1, 1982, с. 620); – Тільки не думайте, що в мене тями нема, що й олії краплини в голові не маю (Гуцало, З вогню воскресли, 1980, с. 99); Немає лою в голові; Ума ні з шило нема; Голова – як казан, а розуму – ні ложки (Українські народні прислів’я, 1963, с. 384, 395, 397); – Правду сказавши, я мала його [Лордена] за розумнішого чоловіка, а тепер переконуюся, що в нього курячий розум (Кобилянська, 1, 1962, с. 187); [Юліан:] У тебе, Кузьмо, капустяний качан на в’язах! (Карпенко-Карий, 2, 1960, с. 76); В його [Фесенка] голова набита вітром, а серце самонадією на свою красу (Нечуй-Левицький, 5, 1966, с. 217); – Коли ж оця Ладковська каже.., що в їх [у попів] голови напхані тільки дертю та половою, – якось прохопився Яків Кирикович (Нечуй-Левицький, 8, 1967, с. 348); «Академік» Мастодонтов-Рапальський, бачачи, що наскочив не на дурного по саму зав’язку, тож, щоб підтвердити свій високий авторитет у світовій науці, мов горохом об стіну сипнув… (Гуцало, Парад планет, 1984, с. 100); Дурний, хоч об дорогу вдар (Українські народні прислів’я, 1963, с. 386); – І дурний же ти, Іване, ах дурний аж світишся, – став він [староста] перед Щасним у таку позу, ніби викликав його на двобій (Збанацький, 2, 1964, с. 113): Сю блискучу, а фальшиву балаканину, сю справді анархістичну філософію, роблену «без царя в голові», – сього абсолютно не розуміємо (Франко, 16, 1955, с. 192); Царка в голові немає (Номис, № 6552). Пор.: дурень; недоумкуватий.

Джерело: Словник фразеологічних синонімів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дурний — (розумово обмежений) нерозумний, недотепний, розм. тупий, недоумкуватий// на розум небагатий, дурному брат, курячий розум, дурний хоч в дорогу вдар, не всі вдома. Словник синонімів Полюги
  2. дурний — дурни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  3. дурний — Не розумний, тупий, безголовий, безмозкий, безрозумний, тупоголовий, ф. дурноверхий, дурноголовий, макоцвітний, пришелепуватий, обр. дурний і вуха холодні, не всі дома у кого, сил. дурний, аж світиться, дурний, як пень;... Словник синонімів Караванського
  4. дурний — -а, -е. 1》 Розумово обмежений, тупий, нерозумний; прот. розумний. || у знач. ім. дурний, -ного, ч.; дурна, -ної, ж. Розумово обмежена, тупа людина. || розм. Некмітливий, недогадливий, непередбачливий. || розм. Нетямущий, недосвідчений, наївний (перев. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. дурний — дурни́й: ◊ дурни́й як са́ло без хлі́ба = дурни́й як ціп (ст) ◊ дурни́й як сто пуді́в ди́му = дурни́й як ціп (ст) ◊ дурни́й як ціп дуже дурний (Франко) (ср, ст)||дурний як чіп, дурний як сто пудів диму... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. дурний — син. (прикметник): галімий, цофнутий. Словник жарґонної лексики української мови
  7. дурний — Байбас, баймуд, балахман, балда, бевзень, бевзь, безглуздий, безголовий, безкебетний, безклспкий, безклепочник, безмізкий, безмозкий, безмозклий, безрозсудний, безтолковий, безтямний, безум, безуман, безумець, безумний, бейбас, бейдан, бейла, бельбас... Словник синонімів Вусика
  8. дурний — дурна́ голова́, лайл. Нерозумна, нетямуща людина. Дурна голова не полисіє (М. Номис). дурне́ са́ло без хлі́ба, лайл. Нерозумна, обмежена, ні до чого не здатна людина. — Дурне ти сало без хліба,— говорить жінка в свитині,— погань отака (М. Фразеологічний словник української мови
  9. дурний — БЕЗГЛУ́ЗДИЙ (позбавлений здорового глузду, розумних підстав), НІСЕНІ́ТНИЙ, НЕПОДО́БНИЙ рідше, НЕСУСВІ́ТНИЙ підсил.розм., НЕСОСВІТЕ́ННИЙ підсил. розм.; БЕЗЗМІСТО́ВНИЙ (про діяльність — позбавлений рації, сенсу); НЕРОЗУ́МНИЙ, АБСУ́РДНИЙ підсил. Словник синонімів української мови
  10. дурний — Дурни́й, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. дурний — ДУРНИ́Й, а́, е́. 1. Розумове обмежений, тупий; нерозумний; протилежне розумний. Був собі дід та баба, а в них було три сини: два розумних, а третій дурний (Укр.. казки, 1951, 264); — Але ж ні! — промовив дід раптом, ніби прокинувшись. Словник української мови в 11 томах