плакати

1. (з горя, від болю, зворушення, співчуття і т. ін.) пускати сльози (сльозу) [з очей]; втирати сльози (сльозу); ронити (роняти) [дрібні] сльози (сльозу [за сльозою]), нар.-поет.; сміятися (реготати) на кутні [зуби], зневажл., фам.; пускати патьоки, зневажл.

Любов згадала, …сльози пускаєш? (Яновський, 2, 1958, с. 106); – Обчісую я твої діти щосуботи, та й сорочки їм перу щотижня, та й пускаю старі слези [сльози] за водою, – відповіла баба (Стефаник, Твори, 1964, с. 109); Іван розчулено схлипнув, пустив сльози, обхопив рвучко за шию Сеспеля, поцілував у худючу вилицю (Збанацький, 4, 1964, с. 298); – Сама знайшла собі страшну смерть, помагаючи людям. Господи, як жаль бідної доброї Соломії, – говорили молодиці, вертаючись з кладовища з бабою Зінькою та втираючи сльози (Нечуй-Левицький, 1, 1966, с. 418); Молодичка давай благати, давай проситись, сльозу втирати (Збанацький, 2, 1964, с. 55); Коло вікна стою, дрібні сльози роню, Дрібні сльози роню, слова не промовлю (Українські народні ліричні пісні, 1958, с. 205); Явдоха не спускала очей з свого сина, роняючи сльозу за сльозою (Панас Мирний, 4, 1955, с. 48); Коли б Лукія давно не розучилась плакати, вона, цю пісню слухаючи, зронила б сльозу (Ільченко, Козацькому роду нема переводу, 1958, с. 324); – Засмієшся, Лесю, прийде час, ще й на кутні. Ще дочекаюсь я того дня (Стельмах, 1, 1982, с. 570); – Ми то тепер регочемо, а чи не доведеться нам на кутні зареготатись, як німець справді машиною весь хліб підніме?спитав хтось (Панас Мирний, 4, 1955, с. 243); [Цибуля:] Уже пустила патьоки (Старицький, 2, 1964, с. 306).

2. (гірко, подовгу – від непоправного горя, душевних страждань, нар.-поет.) лити (виливати, проливати) [дрібні] сльози; умиватися (обливатися, заливатися і т. ін.) [дрібними (гіркими)] сльозами (слізоньками, слізьми); дрібними умивати що; митися сльозою (слізьми), нар.-поет.

А та ж удова, те моє лихо пекуче!каже Чайчиха, дрібні сльози виливаючи (Марко Вовчок, 1, 1955, с. 219); Тільки лила вона [Марина] сльози не за ним, а за другим, чужим (Нечуй-Левицький, 6, 1966, с. 73); Тільки я сердита зроду: хто задивиться на вроду, Чи сунеться цілуватьБуде сльози проливать (Глібов, Вибране, 1951, с. 216); Я тільки слізьми вмиваюсь (Марко Вовчок, 1, 1955, с. 5); Я знаю, що всі молодиці збіжаться до мене та будуть сльозами вмиватись, як я буду перед смертю ногами дриготіть (Нечуй-Левицький, 5, 1966, с. 393); Отцю-неньці низенько уклонися, Дрібненькими слізоньками умийся (Нечуй-Левицький, 9, 1967, с. 178); Прощалися і обнімались, Слізьми гіркими обливались (Котляревський, 1, 1952, с. 156); Веде Олександра діток, обливаючись сльозами, та все тільки благословляє їх (Марко Вовчок, 1, 1955, с. 33); І вже не здержуючись, вони обливалися слізьми і з докорами, перебиваючи один одного, поспішали розказати їй свої сирітські кривди (Васильченко, 1, 1959, с. 217); Жінка встала… І, мов водою, залилась Дрібними, як горох, сльозами (Шевченко, 2, 1953, с. 107); А тепер, повертаючись думкою в минуле, якого вже не повернеш, шепотіла ці незграбні батьківські вірші, й заливалась слізьми (Загребельний, Роксолана, 1983, с. 255); [Кость:] Довідавшись, в чім річ, вона спершу хватилась за віник, потім за рогача… далі залилася гіркими (Васильченко, 3, 1950, с. 173); [Тетяна:] Я з тобою, як з рідною дочкою, увесь час живу.., а сини відцурались: Михайло оженився, Петрооженивсята й на весіллі не була і невісток не бачила, байдуже їм, що мати тут убивається, як чайка при дорозі, упадає за дітками, що розлізлись по степу широкім, та ночами темними квилить та постіль дрібними вмиває (Карпенко-Карий, 3, 1961, с. 42); Як калина при долині Вранці під росою, Так Ганнуся червоніла, Милася сльозою (Шевченко, 1, 1963, с. 160).

3. (невтішно плакати) плакати (ридати) [гіркими (дрібними, кривавими і т. ін.)] слізьми (сльозами); розливатися слізьми.

Кармель іде гаєм і співає, коли бачитьнедалечко від шляху молода дівчина зрива якесь зілля й плаче гіркими сльозами (Марко Вовчок, 1, 1955, с. 350); – Чи згадав далеку милу й заридав дрібними слізьми на чужині? (Леся Українка, 1, 1951, с. 306); [Василина:] Тепер я не боюся нічого, упаду панові в ноги, буду плакать кривавими сльозами (Карпенко-Карий, 1, 1960, с. 121); Катря впала коло тії кам’яної постелі на коліна, розливається слізьми (Марко Вовчок, 1, 1955, с. 230).

4. (сильно плакати над ким-, чим-небудь) обливати (поливати) [гіркими (гарячими, рясними і т. ін.)] сльозами (слізьми, сльозою) кого, що; заливати [гіркими] сльозами (слізьми) що: (плакати не стримуючись) дати волю сльозам.

Татко ручку доні цілував і гіркими сльозами обливав (Леся Українка, 1, 1951, с. 31); Раптом убіг до кімнати Поет Тарас Григорович Шевченко, Стискає Олдріджа в міцних обіймах, Гарячими сльозами обливає (Рильський, 1, 1956, с. 170); Живий жаль брав дівчину за серце, рясними слізьми обливала вона не тільки лице, а й лапатий виноградний лист (Коцюбинський, 1, 1955, с. 272); Він …читав його [«Кобзар»], коли на душі було важко, читав і поливав сльозою читане (Збанацький, 4, 1964, с. 74); – Віриш у безсмертя? Це вже добре. В усякому разі, краще, ніж слізьми підлогу поливати (Гончар, 6, 1979, с. 26); Її серце розривалося від болю, і вона одно знала – усю ніч заливала його гіркими сльозами (Панас Мирний, 4, 1955, с. 52); Стоїть Катря серед поля, Дала сльозам волю (Шевченко, 1, 1963, с. 34).

5. (захлинатися від плачу; ридати, стримуючи плач) давитися слізьми (сльозами); (нестримно, на весь голос ридати) ревма ревіти, розм., ридма ридати (плакати), розм.; ревти як корова, зневожл.

Орися не могла забути, як по ночах давилася сльозами, випрохуючи любові, вимовляючи Тимка, і від тих слів осідала в Орисиних жилах гіркота (Тютюнник, Вир, 1964, с. 508); – Іди к бісу! Гляди, щоб твої ноги онишником не полікувавдавно він ревма реве по тобі (Стельмах, 2, 1982, с. 485); Діти ридма ридали під шибеницями, на яких умирали їхні матері (Панч, Гомоніла Україна, 1954, с. 365); – Ось я виплакалась (ревла, їй-богу, як корова) і тепер мені легко і ясно (Дніпрова Чайка, Твори, 1960, с. 51).

Джерело: Словник фразеологічних синонімів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плакати — (лити сльози) рюмсати, (голосно з тяжкого горя) ридати, (несхвально) ревіти, (приказуючи) голосити, заводити, (жалісно) скімлити// впускати сльозу, втирати сльози. Словник синонімів Полюги
  2. плакати — пла́кати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. плакати — Лити <�виливати> сльози, нюнити, рюмати, рюмсати, п. квилити, скиглити, скімлити, (тихо) хлипати, ід. втирати <�пускати> сльози <�сльозу>, сміятися на кутні... Словник синонімів Караванського
  4. плакати — Розплакатися, виплакувати, виплакуватися, вити, відхлипувати, голосити, заводити, заливатися, заплакувати, заплакуватися, засльозитися, кавнячити, кванькати (скиглити), квизнути, квилити, квисніти, квиснути, кувакати (про немовля), лелекати (голосити)... Словник синонімів Вусика
  5. плакати — -ачу, -ачеш; наказ. сп. плач; недок. 1》 Лити сльози (з горя, від болю, зворушення і т. ін.). || за ким – чим, по кому – чому. Побиватися, тужити за ким-, чим-небудь, проливаючи сльози. || перен., розм. Жалкувати за ким-, чим-небудь; журитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. плакати — Пла́кати, пла́чу, пла́чеш, пла́чуть; плач, пла́чмо, пла́чте за ким Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. плакати — ПЛА́КАТИ, а́чу, а́чеш; наказ. сп. плач; недок. 1. Лити сльози (з горя, від болю, зворушення і т. ін.). Не витримала Мотря довгої розмови: сиділа собі та плакала нерозважними, дрібними сльозами... (Панас Мирний); Він .. Словник української мови у 20 томах
  8. плакати — Або плач, або скач. Роби як сам знаєш, або тішся, або сумуй. В гіркий кулак ще будеш плакати. Прокляття, щоб ти плакала по найблищім родичу, чи своїм чоловіці. Приповідки або українсько-народня філософія
  9. плакати — па́лиця пла́че за ким. Хто-небудь заслуговує покарання, когось треба побити. — Це найбільший шибеник на нашій вулиці, за ним палиця давно вже плаче (З усн. мови). пла́кали гро́ші (гро́шики), перев. чиї. Фразеологічний словник української мови
  10. плакати — ГОЛОСИ́ТИ над ким-чим, по кому-чому і без додатка (голосно плакати на похороні, весіллі тощо), ЗАВО́ДИТИ за ким-чим, ТУЖИ́ТИ за ким-чим, рідше по кому-чому, ПОБИВА́ТИСЯ над ким-чим; ПРИМОВЛЯ́ТИ до кого, ПРИКА́ЗУВАТИ до кого, ПРИЧИТА́ТИ над ким, розм. Словник синонімів української мови
  11. плакати — ПЛА́КАТИ, а́чу, а́чеш; наказ. сп. плач; недок. 1. Лити сльози (з горя, від болю, зворушення і т. ін.). Не витримала Мотря довгої розмови: сиділа собі та плакала нерозважними, дрібними сльозами… (Мирний, І, 1949, 283); Він.. Словник української мови в 11 томах
  12. плакати — Плакати, -чу, -чеш гл. Плакать. Словник української мови Грінченка