визначати

Значення в інших словниках

1. визначати — визнача́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. визначати — <-АЧУВАТИ>(віддаль) встановлювати, обчислювати, вимірювати, вираховувати; (суть) розкривати, характеризувати, формулювати, кн. детермінувати; (на пост) призначати, виділяти; (термін) вказувати, накреслювати; (хворобу) ставити діягноз чому. Словник синонімів Караванського
3. визначати — -аю, -аєш і рідко визначувати, -ую, -уєш, недок., визначити, -чу, -чиш, док., перех. 1》 Встановлювати, розпізнавати що-небудь за певними ознаками. || Обчислюючи, вимірюючи і т. ін., знаходити певну величину, місце і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. визначати — ВИЗНАЧА́ТИ, а́ю, а́єш, рідко ВИЗНА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ЗНАЧИТИ, чу, чиш, док. 1. кого, що. Установлювати, з'ясовувати, розпізнавати кого-, що-небудь за певними ознаками. Погиба насторожено визначає, що дорогою проїхав не віз, а бричка (М. Словник української мови у 20 томах
5. визначати — ВИЗНАЧА́ТИ (наперед установлювати що-небудь для виконання), ОКРЕ́СЛЮВАТИ, ПЕРЕДБАЧА́ТИ, ПРИЗНАЧА́ТИ, ВИРОБЛЯ́ТИ, ВИЗНА́ЧУВАТИ рідше, ПРИЗНА́ЧУВАТИ рідше. — Док.: ви́значити, окре́слити, передба́чити, призна́чити, ви́робити. Словник синонімів української мови
6. визначати — Визнача́ти, -ча́ю, -ча́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. визначати — ВИЗНАЧА́ТИ, а́ю, а́єш і рідко ВИЗНА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ЗНАЧИТИ, чу, чиш, док., перех. 1. Встановлювати, розпізнавати що-небудь за певними ознаками. Словник української мови в 11 томах
8. визначати — Визнача́ти, -ча́ю, -єш сов. в. визначити, -чу, -чиш, гл. 1) Обозначать, обозначить, назначать, назначить, предъявлять, предъявить. Меридіан по нашому визнана південник. Дещо. Границю визначив. К. Псал. 236. 2) Обнаруживать, обнаружить. Словник української мови Грінченка