1. Словник синонімів Полюги

підгрібати

(згрібати в одне місце) обгортати, (чуже майно) привласнювати.

Джерело: Словник синонімів Полюги на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підгрібати — підгріба́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. підгрібати — див. гребти Словник синонімів Вусика
  3. підгрібати — -аю, -аєш, недок., підгребти, -бу, -беш, док. 1》 перех. Горнучи, згрібати, збирати в одне місце, докупи. || під кого – що. Горнучи, гребучи і т. ін., поміщати під кого-, що-небудь. || перен., розм. Пожадливо захоплювати, привласнювати що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. підгрібати — ПІДГРІБА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДГРЕБТИ́, бу́, бе́ш, док. 1. що. Горнучи, згрібати, збирати в одне місце, докупи. Він ходив собі поза стогами та підгрібав, що набили, перекладаючи хліб на вози (Панас Мирний); Акуратно підгрібає [Христина] покіс (М. Словник української мови у 20 томах
  5. підгрібати — ПІДГРІБА́ТИ (горнучи, збирати в одне місце), ПІДГОРТА́ТИ, ПІДГО́РТУВАТИ розм.; ОБГОРТА́ТИ (ОГОРТА́ТИ) (обкладати, обкидати з усіх боків чимсь сипким). — Док.: підгребти, підгорну́ти, обгорну́ти (огорну́ти). Словник синонімів української мови
  6. підгрібати — Підгріба́ти, -гріба́ю, -гріба́єш; підгребти́, -гребу́, -гребе́ш; підгрі́б, -гребла́, -гребли́; підгрі́бши Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. підгрібати — ПІДГРІБА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДГРЕБТИ́, бу́, бе́ш, док. 1. перех. Горнучи, згрібати, збирати в одне місце, докупи. Він ходив собі поза стогами та підгрібав, що набили, перекладаючи хліб на вози (Мирний, II, 1954, 177)... Словник української мови в 11 томах
  8. підгрібати — Підгріба́ти, -ба́ю, -єш сов. в. підгребти, -бу, -бе́ш, гл. Подгребать, подгресть. Ой Ївченко молодий василечки підкосив, а Їськівна молода василечки підгребла. Грин. III. 281. Словник української мови Грінченка