1. Словник синонімів Вусика

батько

I

бадьо (діал), батенько, батечко, батіночко, батонько, батуньо, батусь, батусьо, батьо, батя, вітець, дєдик (діал.), дєдьо (т.с.), дядик, дядичок, дядюсь, дядьо, лелі (діал.), лелька, лелько, лєлька, лєльо, нанашко (хрещений батько), неньо, няньо, отець, панотець, панотченько, родитель (рідко), татенько, татечко, татко, тато, татонько, таточко, татуленько, татульо, татунь, татуньцьо, татуньо, татусенько, татусик, татусь, татусьо, татценько, татцьо

Фразеологічні синоніми: весільний батько; вечернишний батько; головатий батько (на весіллі); названий батько; наречений батько; нерідний батько; хрещений батько

Приповідки: Не купив батько шапки, хай вуха мерзнуть

II

див. чоловік

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. батько — (чоловік стосовно своїх дітей) тато, отець, пестл. татусь, татко, уроч. панотець, діал. неньо, няньо, нянько. Словник синонімів Полюги
  2. батько — ба́тько іменник чоловічого роду, істота * Але: два, три, чотири ба́тька Орфографічний словник української мови
  3. батько — При підметі, вираженому зворотами батько з сином, батько з матір’ю тощо, присудок буває: а) у формі множини, якщо дія приписується двом рівноправним суб’єктам. Батько з сином пішли на панський тік молотити (І. Літературне слововживання
  4. батько — Отець, ур. панотець, жм. тато, татусь, татуньо, татко, д. неньо; (письменства) засновник, основоположник, фундатор; (повстанців) отаман, провідник. Словник синонімів Караванського
  5. батько — -а, ч. 1》 Чоловік стосовно до своїх дітей. По батькові — складова частина власного імені людини, що вказує на ім'я батька. 2》 чого, перен. Основоположник якого-небудь учення, якої-небудь галузі науки, мистецтва і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. батько — БА́ТЬКО, а, ч. 1. Чоловік стосовно до своїх дітей. Шануй свого батька та матір, це перша заповідь з обітницею (Біблія. Пер. І. Огієнка); Він батька спас в злу саму пору (І. Котляревський); Кого ж їй любити?... Словник української мови у 20 томах
  7. батько — Батька покинеш, то сам загинеш. Не покидай батька, доки не в силі дати собі сам раду. Батько складав, а син роздав. Батько тяжко працював, та щадив, а син змарнував. Викрутився батько, та й без чуприни до дому пішов. Потерпів у бійці, та ледви утік. Приповідки або українсько-народня філософія
  8. батько — 1 (-а) ч.; військ. Командир частини. Балабін. 2 син. бос, файзер, фатер, череп. Словник жарґонної лексики української мови
  9. батько — іди́ (собі́) к бі́совому ба́тькові (к нечи́стій ма́тері), лайл. Уживається для вираження почуття гніву на кого-небудь, незадоволення кимось, обурення з приводу чогось, бажання позбутися когось. Фразеологічний словник української мови
  10. батько — БА́ТЬКО (чоловік стосовно своїх дітей), ТА́ТО розм., БА́ТЯ розм. рідко, ОТЕ́ЦЬ уроч., діал., НЯ́НЬО діал., НЯ́НЬО діал., НЯ́НЬКО діал.; ПАНОТЕ́ЦЬ заст. (з повагою). Батько сількора Василя, середняк Опанас Трубенко, був людиною неквапливою (О. Словник синонімів української мови
  11. батько — Ба́тько, -ка, -кові, на ба́тькові, ба́тьку! батьки́, -кі́в, -ка́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. батько — БА́ТЬКО, а, ч. 1. Чоловік стосовно до своїх дітей. Він батька спас в злу саму пору (Котл., І, 1952, 274); Кого ж їй любити? ні батька, ні неньки; Одна, як та пташка в далекім краю (Шевч., I, 1951, 4); *Образно. Спочиваєш ти, наш батьку [Т. Словник української мови в 11 томах