буркотати

Значення в інших словниках

1. буркотати — буркота́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. буркотати — БУРКОТІТИ, див. БУБОНІТИ. Словник синонімів Караванського
3. буркотати — -очу, -очеш і буркотіти, -очу, -отиш, недок. 1》 перех. і без додатка.Говорити тихо і невиразно. || Говорити невиразно і сердито, висловлюючи невдоволення ким-, чим-небудь; бурчати. 2》 неперех. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. буркотати — БУРКОТА́ТИ, очу́, о́чеш, БУРКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок. 1. що і без дод. Говорити тихо і невиразно. – Ви, діточки (до мене та до Катрі), не слухайте, що стара буркоче (Марко Вовчок); Чоловічий голос щось буркотить та буркотить... Словник української мови у 20 томах
5. буркотати — БУРМОТА́ТИ (БУРМОТІ́ТИ) (говорити тихо і невиразно, нерозбірливо), БУРКОТА́ТИ (БУРКОТІ́ТИ) розм., БУРЧА́ТИ розм., МИ́МРИТИ розм., ХАРАМА́РКАТИ (ХАМА́РКАТИ) розм. рідше; МУРМОТА́ТИ (МУРМОТІ́ТИ) розм., МУРКОТА́ТИ (МУРКОТІ́ТИ) розм., МУРЧА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
6. буркотати — Буркота́ти, -кочу́, -ко́чеш, -ко́чуть і буркоті́ти, -кочу́, -коти́ш, -котя́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. буркотати — БУРКОТА́ТИ, очу́, о́чеш і БУРКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок. 1. перех. і без додатка. Говорити тихо і невиразно. — Ви, діточки (до мене та до Катрі), не слухайте, що стара буркоче (Вовчок, VI, 1956, 298); Край відчиненого вікна майстерні Мічурін... Словник української мови в 11 томах