журитися

I

зажуритися, бідкатися, бідкуватися, горювати, досадувати, жалкувати, журитоньки (поетичне), журливитись, зажурити, засмучуватися, засумовитіти, засумувати, захандрити, зітхати, квилити, квиснути, киснути, матінкувати (часто говорити "ох, матінко!"), осмучуватись, печалитися, печалювати, побиватися (за ким), пожурищря, попожуритися, попосумувати, посмутніти, посмутнішати, посумніти, посумнішати, посумувати, похнюпитися, присмутитися, розсмутитися, розсумуватися, скиснути, скніти, скорбити, скорбувати, смутитися, смуткувати, смутніти, смутнішати, смутувати, сумувати, тужити, убиватися (за ким), хмаритися, хмуритися

Фразеологічні синоніми: бути в зажурі; бути в засмуті; бути в осмуті; вішати голову; вішати носа; вдаватися в жаль; вдаватися в тугу; впадати в сум; впадати в транс; впадати в тугу; журбу годувати; журбу розводити; журбу сповивати; жур-голову схиляти; журитися журно; журу розводити; мати туск на серці; ніс на квінту повісити; носити печину на душі; опускати вуха; опускати голову; опускати крила; опускати руки; поночіти на лиці; посипати голову попелом; посипати коси попелом; похнюпити носа; пройматися сумом; своє серце їсти; серце надривати; стогоном стогнати; сум колихати; сумом сумувати; тумою туманіти; удаватися в тугу; хилити голову; хнюпити ніс; хнюпити носа; хнюпити ніс; хмурити чоло; хмурка хмурити; ходити тума тумою; ходити, як ніч; ходити, як тума

Слова в хвилини журби: А тут на тобі! Батечку мій! Біда та й годі! Біда та й тільки! Горенько! Діла-а! І ось на тобі! Йоколимене! (жарг.); Йолки-палки! Матінко моя! Ну його! Ну його к бісу! Ну його зовсім! Ну його к манахам! Ну, що ти поробиш! Ну, що ти робитимеш! Ну, що ти скажеш! Ой, біда велика! Ой, горе, горе! Ой, горенько наше! От тобі й маєш! От тобі й на! Отуди к бісу! Отуди к лихій годині! Треба ж тобі! Треба ж тобі такого! Цього ще тільки бракувало!

Приповідки: Хай журиться кобила, бо вона велику голову має. Нехай той журиться, хто велику голову має. Нехай журяться ті, що заміж ідуть. Зітхає, ніби останнє змолов. Зітхає, ніби останнє спік. Як гадина коло серця в'ється. Суш сушить. Вже мені ні від місяця, ні від сонця (кажуть, сумуючи). Мов за стіну засунувся (дуже зажурився). Ой, смутку ж мій чубатий! Зібралися тучки в кучки. Згине туга — буде друга. Коти на серці скребуть. На душі миші шкрябають

II

див. хвилюватися