кубельце

Значення в інших словниках

1. кубельце — кубе́льце іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
2. кубельце — -я, с. Зменш.-пестл. до кубло 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кубельце — КУБЕ́ЛЬЦЕ, я, с. 1. Зменш.-пестл. до кубло́ 1. Часто можна було побачити пташку, яка, схопивши черв'яка, зникала з ним десь у хащі, де в затишному кубельці чекали жовтопухі пуцьверінки (О. Донченко); Одарка .. Словник української мови у 20 томах
4. кубельце — зви́ти / звива́ти (ви́ти) гніздо́ (кубло́). 1. тільки гніздо́. Влаштувати особисте життя, створити сім’ю. Думав я — зійдемось із Орисею, зів’єм своє гніздо, а виходить як у тій пісні: “Ой ти, дівчино, моє ти зерня, дорога наша — колюче терня... Фразеологічний словник української мови
5. кубельце — КУБЕ́ЛЬЦЕ, я, с. Зменш.-пестл. до кубло́ 1, 2. Одарка.. намостила кубельце на полу, куди баба й положила дитину (Мирний, І, 1954, 53); Гюлле правила за господарку не лише свого кубельця, але й допомагала невістці (Досв., Гюлле, 1961, 98); *У порівн. Словник української мови в 11 томах