мовчати
Замовкати, анітелень, анічичирк, відмовчуватися, замовкати, заніміти, заціпеніти, змовчувати, знемовлюватися, змовкати, недомовкувати, нишкнути, німувати, німотствувати, нітелень (у знач, дієслова), нічичирк (т.с.), оніміти, осіктися, перемовчувати, підмовчувати, помовчувати, примовкати, примовчувати, промовчувати
Фразеологічні синоніми: ані мур-мур; ані півслова; ані слівця; ані слова; ані. словечка; брати язика на гаплик (на гапличок); витримувати паузу; відповідати мовчанкою; втрачати дар мови; грати в мовчанку; гратися в тихона; держати рот на замку; держати язик за зубами; держати язик на гаплику (на гапличку); держати язик на зашморзі; держати язик на защіпці; держати язик на припоні; держати язик на прив'язі; дерти мовчака; забути язика в роті; зав'язати язика; загородити рота; закусити уста; замкнути уста; замок на рота повісити; замурувати уста; заплішити губу; зашити губи; зашити рота нитками; і дух притаїти; і не заїкнутися; і не писнути; і рота не розкривати; і слова не писнути; і словом не обзиватись; і словом не обмовитись; і словом не перекинутись; мовчати, мов без'язикий; мовчати, мов заказало; мовчати, мов заціпило; мовчати мов камінь; мовчати, мов степова камінна баба; мовчати, наче земля німа; мовчати, наче язика заклинило; мовчати ніби вуста замуровано; мовчати, ніби язика прищикнуло між зубами; мовчати ні ге, ні ме; мовчати ні гу, ні му; мовчати придорожним каменем; мовчати совою; мовчати, хочби тобі "ха"; мовчати, як гроб; мовчати, як деревина (дерево); мовчати, як дзвін без'язикий; мовчати, як домовина; мовчати, як камінь; мовчати, як могила; мовчати, як овечка; мовчати; як пень; мовчати, як пеньок без'язикий; мовчати, як потурнак (потурмак); мовчати, як риба; мовчати, як риба під крижиною; мовчати, як сорока в гостях (недовго); мовчати, як стіна; набирати води в рот; не зронити ні звуку; не зронити ні слова; не розмикати вуста; ні беку, ні меку; ні гу-гу; ні мур-мур; ні пари з вуст; ні пари з рота; ні півслова; ні слівця, ні півслівця; ні слова; ні словечка; ні сякої, ні такої; осіктися на півслові; перетворитися на безсловесну рибу; підв'язувати язика; позбутися мови; позбутись язика; постуляти губи; прикушувати язика (язичка); проковтнути язика; рот на замок брати; сидіти, мов угаю (мовчки); сидіти мовчуком; сидіти пнем безсловесним; смолою губи заліпити; справляти мовчанку; ставати без'язиким; у мовчана грати; уривати розмову; язик на три вузли зав'язати; язик проковтнути
Приповідки: І муха-говоруха об мені не муркне. Мовчи, глуха, менше гріха. Мовчи та мак товчи. Мовчи та свою біду товчи. Мовчи та потакуй. Мовчи, то подумають, що ти розумний. Мовчок на крючок. Ви мовчіть, а я буду слухати. Ви мовчіть, а ми будем потакувать. Мовчи, язичку, дістанеш паляничку. Мовчи, бо піч у хаті! Мовчи, язичку, кашки дам. Мовчок, що тато розбив горщок, мама розбила два, та ніхто не зна. Мовчи та диш, то буде бариш. Не знаєш, то мовчи, а знаєш, не кричи. Тихий ангел пролетів (кажуть, як усі раптово змовкли). Хочби півслова! Хочби півсловечка!
Значення в інших словниках
- мовчати — (зберігати мовчанку) німувати// не зронити ні слова, води в рот набрати, грати в мовчанку, не мовити і слова, забути язика в роті. Словник синонімів Полюги
- мовчати — мовча́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- мовчати — (подовгу не розмовляти) справляти мовчанку; (не відповідати комусь з певних причин) відповідати (відповісти) мовчанкою; (ухилитися від розмов) грати (гратися) в мовчанку; (зовсім не розмовляти) не вимовити (не мовити, не сказати... Словник фразеологічних синонімів
- мовчати — Не говорити, німувати, о. справляти мовчанку, тримати язик за зубами, не розтуляти рота, дк. у рот води набрати, прикусити язик; (- що) не розказувати чого, критися з чим, не давати волі язику; (не висловлюватися) тримати при собі думки... Словник синонімів Караванського
- мовчати — [моўчатие] моуўчу, -чиш, -чиемо, -чиете; нак. -чи, моуўч'іт' Орфоепічний словник української мови
- мовчати — -чу, -чиш, недок. 1》 Нічого не говорити. 2》 Не розказувати, не говорити про кого-, що-небудь; зберігати в таємниці. 3》 перен. Не видавати звуків, не порушувати тиші. || Не діяти (про апарати, які подають звукові сигнали, про вогнепальну зброю тощо). Великий тлумачний словник сучасної мови
- мовчати — МОВЧА́ТИ, чу́, чи́ш, недок. 1. Нічого не говорити. Складачі також мовчали .. при своїй роботі (І. Франко); Капітан глянув на Рубана, Рубан на капітана, але обидва продовжували мовчати (П. Словник української мови у 20 томах
- мовчати — мовча́ти: ◊ мовча́ти як мур → мур Лексикон львівський: поважно і на жарт
- мовчати — Вмієш сказати, вмій і змовчати. Знай міру і пору. -Мовчанка — признання до вини. Хто мовчить, той не боронить себе. Мовчанки не пишуть і голови не сушать. Хто мовчить, того за свідка не кличуть. Мовчи та свою біду товчи. Приповідки або українсько-народня філософія
- мовчати — мовчи́ та диш, жарт. Уживається як порада кому-небудь вести себе спокійно, нічим не виявляти себе; сиди тихо. — Викинь лиш дур з голови; удар лихом об землю,— мовчи та диш! (І. Котляревський); — Ні, козаче, викинь із голови, щоб відсіля втекти. Фразеологічний словник української мови
- мовчати — МОВЧА́ТИ (нічого не говорити; зберігати щось у таємниці), НІМУВА́ТИ заст., НІМО́ТСТВУВАТИ заст.; ЗАМО́ВЧУВАТИ (з певною метою обминати мовчанкою щось); ПОМО́ВЧУВАТИ розм., ПОМО́ВКУВАТИ розм. (ухиляючись, утримуючись від розмов). — Док. Словник синонімів української мови
- мовчати — Мовча́ти, -чу́, -чи́ш, -ча́ть; мовчачи́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- мовчати — МОВЧА́ТИ, чу́, чи́ш, недок. 1. Нічого не говорити. Складачі також мовчали ..при своїй роботі (Фр., VI, 1951, 253); Капітан глянув на Рубана, Рубан на капітана, але обидва продовжували мовчати (Панч, Ерік.., 1950, 35). Словник української мови в 11 томах
- мовчати — Мовча́ти, -чу́, -чи́ш гл. Молчать. Хто мовчить, той двох навчить. Ном. № 5054. Нужда мовчати не вміє. Ном. № 9772 Слухає Наталя та мовчки мовчить. О. 1862. VIII. 24. Словник української мови Грінченка