надокучати

Значення в інших словниках

1. надокучати — надокуча́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. надокучати — муляти (мозолити) очі кому; лізти [осою] межи очі (в очі, у вічі, до очей) кому; (надокучливо докоряти кому-небудь чимсь або вимагати чогось) голову гризти кому; (надокучати своєю присутністю) стояти над душею. Словник фразеологічних синонімів
3. надокучати — див. НАБРИДАТИ; (присутністю) крутитися перед очима. Словник синонімів Караванського
4. надокучати — -аю, -аєш, недок., надокучити, -чу, -чиш, док. Ставати неприємним, нестерпним від повторення, одноманітності і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. надокучати — НАДОКУЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАДОКУ́ЧИТИ, чу, чиш, док., кому і без дод. Ставати неприємним, нестерпним від повторення, одноманітності і т. ін.; набридати. Такі думки все ворушились в Мотузовій голові, надокучали йому, як мухи в спасівку (І. Словник української мови у 20 томах
6. надокучати — НАБРИДА́ТИ чим і без додатка (повторюванням, одноманітністю дій або слів, постійною присутністю, надмірною увагою і т. ін. неприємно вражати), ДОКУЧА́ТИ, НАДОКУЧА́ТИ, НАДОЇДА́ТИ розм., НАПРИКРЯ́ТИСЯ діал.; ПРИСТАВА́ТИ розм., В'Я́ЗНУТИ розм., ЛІ́ЗТИ розм. Словник синонімів української мови
7. надокучати — НАДОКУЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАДОКУ́ЧИТИ, чу, чиш, док. Ставати неприємним, нестерпним від повторення, одноманітності і т. ін. Такі думки все ворушились в Мотузовій голові, надокучали йому, як мухи в спасівку (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах