норовитися

Значення в інших словниках

1. норовитися — норови́тися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
2. норовитися — -влюся, -вишся; мн. норовляться; недок., розм. Противитися, опинатися, опиратися (про тварину). || Виявляти непокірливість, неслухняність, упертість і т. ін. (про людину). Великий тлумачний словник сучасної мови
3. норовитися — Баскаличитися, забаскаличитися, збаскаличуватися, збаскаличитися, позбаскаличуватися, побаскаличуватися, побаскаличитися, ґедзатися, загедзатися, зґедзатися, зґедзатися, позґедзатися, ґедзкатися, заґедзкатися. Словник чужослів Павло Штепа
4. норовитися — НОРОВИ́ТИСЯ, влю́ся, ви́шся; мн. норовля́ться; недок., розм. Противитися, опинатися, опиратися (про тварину). [Кіндрат Антонович:] Коли кінь чи віл норовиться, то йому цурку надівають на губу? (М. Словник української мови у 20 томах
5. норовитися — ПРОТИ́ВИТИСЯ кому, чому (чинити опір), ОПИРА́ТИСЯ, ПРОТИСТОЯ́ТИ, ОПИНА́ТИСЯ без додатка, розм., НОРОВИ́ТИСЯ без додатка, розм., СУПЕРЕЧА́ТИСЯ заст. Оксана згадує в листі до мене, що ти противишся.. Словник синонімів української мови
6. норовитися — НОРОВИ́ТИСЯ, влю́ся, ви́шся; мн. норовля́ться; недок., розм. Противитися, опинатися, опиратися (про тварину). [Кіндрат Антонович:] Коли кінь чи віл норовиться, то йому цурку надівають на губу? (Кроп. Словник української мови в 11 томах
7. норовитися — Норови́тися, -влюся, -вишся гл. Капризничать, упрямиться. Недоросток, моя й мати, норовиться. Чуб. V. 661. Словник української мови Грінченка