перебалакувати

Значення в інших словниках

1. перебалакувати — перебала́кувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
2. перебалакувати — див. перебалакати. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. перебалакувати — ПЕРЕБАЛА́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕБАЛА́КАТИ, аю, аєш, док., розм. 1. Те саме, що перегово́рювати. [Захарко:] Іди стань ось сюди, доки я з Василем перебалакаю! (М. Кропивницький); Ще ж бо не все перебалакали – посидьте лишень (Сл. Словник української мови у 20 томах
4. перебалакувати — ПЕРЕГОВО́РЮВАТИСЯ з ким, перев. із сл. між собою і без додатка (обмінюватися словами, фразами), ПЕРЕМОВЛЯ́ТИСЯ, ПЕРЕБАЛА́КУВАТИСЯ розм., ПЕРЕБАЛА́КУВАТИ діал.; ПЕРЕКИДАТИСЯ (перев. із сл. словами, фразами тощо). — Док. Словник синонімів української мови
5. перебалакувати — ПЕРЕБАЛА́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕБАЛА́КАТИ, аю, аєш, док., розм. 1. Те саме, що перегово́рювати. [Захарко:] Іди стань ось сюди, доки я з Василем перебалакаю! (Кроп., ІІ, 1958, 146); Ще ж бо не все перебалакали — посидьте лишень (Сл. Гр. Словник української мови в 11 томах