розсаджувати

Значення в інших словниках

1. розсаджувати — розса́джувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
2. розсаджувати — -ую, -уєш, недок., розсадити, -саджу, -садиш і розм. розсадовити, -довлю, -довиш; мн. розсадовлять; док., перех. 1》 Садовити всіх чи багатьох на місця. 2》 Розміщати окремо один від одного, в різні місця. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розсаджувати — РОЗСА́ДЖУВАТИ¹, ую, уєш, РОЗСАДЖА́ТИ, джу́, а́диш, недок., РОЗСАДИ́ТИ, саджу́, са́диш і розм. РОЗСАДОВИ́ТИ, довлю́, до́виш; мн. розсадо́влять; док., кого, що. 1. Садовити всіх або багатьох на місця. Докія з дружками розсаджувала гостей (В. Словник української мови у 20 томах
4. розсаджувати — розса́джувати із силою розбивати, розламувати, розколювати (ст): Бо мрія – це динаміт. Розсаджує й потребує розрядитись (Нижанківський) Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. розсаджувати — САДЖА́ТИ (запрошувати чи примушувати кого-небудь сісти; допомагати комусь сісти), САДИ́ТИ, УСА́ДЖУВАТИ (ВСА́ДЖУВАТИ), САДОВИ́ТИ, РОЗСА́ДЖУВАТИ (в різні місця); ПІДСА́ДЖУВАТИ, ПРИСА́ДЖУВАТИ (поміщати когось поруч з ким-небудь), ПРИМО́ЩУВАТИ. — Док. Словник синонімів української мови
6. розсаджувати — Розса́джувати, -джую, -джуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. розсаджувати — РОЗСА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗСАДИ́ТИ, саджу́, са́диш і розм. РОЗСАДОВИ́ТИ, довлю́, до́виш; мн. розсадо́влять; док., перех. 1. Садовити всіх або багатьох на місця. Словник української мови в 11 томах
8. розсаджувати — Розса́джувати, -джую, -єш сов. в. розсади́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Разсаживать, разсадить. Молодиць розсадила, де якій як припало. Кв. І. 134. Ой гаю мій, гаю, розсажсний зрідка! Чуб. V. 647. 2) Разсаживать, разсадить, разбить, раздавить. Словник української мови Грінченка