розсаджувати

розса́джувати

-ую, -уєш, недок., розсадити, -саджу, -садиш і розм. розсадовити, -довлю, -довиш; мн. розсадовлять; док., перех.

1》 Садовити всіх чи багатьох на місця.

2》 Розміщати окремо один від одного, в різні місця.

3》 Садити рослини, дерева, розташовуючи їх певним чином.

|| Розріджувати рослини способом пересаджування.

4》 тільки розсаджувати, розсадити, розм. З силою розбивати, розламувати, розколювати що-небудь.

|| безос.

|| тільки док. Сильно поранити.

|| безос.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розсаджувати — розса́джувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. розсаджувати — див. трощити Словник синонімів Вусика
  3. розсаджувати — РОЗСА́ДЖУВАТИ¹, ую, уєш, РОЗСАДЖА́ТИ, джу́, а́диш, недок., РОЗСАДИ́ТИ, саджу́, са́диш і розм. РОЗСАДОВИ́ТИ, довлю́, до́виш; мн. розсадо́влять; док., кого, що. 1. Садовити всіх або багатьох на місця. Докія з дружками розсаджувала гостей (В. Словник української мови у 20 томах
  4. розсаджувати — розса́джувати із силою розбивати, розламувати, розколювати (ст): Бо мрія – це динаміт. Розсаджує й потребує розрядитись (Нижанківський) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. розсаджувати — САДЖА́ТИ (запрошувати чи примушувати кого-небудь сісти; допомагати комусь сісти), САДИ́ТИ, УСА́ДЖУВАТИ (ВСА́ДЖУВАТИ), САДОВИ́ТИ, РОЗСА́ДЖУВАТИ (в різні місця); ПІДСА́ДЖУВАТИ, ПРИСА́ДЖУВАТИ (поміщати когось поруч з ким-небудь), ПРИМО́ЩУВАТИ. — Док. Словник синонімів української мови
  6. розсаджувати — Розса́джувати, -джую, -джуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. розсаджувати — РОЗСА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗСАДИ́ТИ, саджу́, са́диш і розм. РОЗСАДОВИ́ТИ, довлю́, до́виш; мн. розсадо́влять; док., перех. 1. Садовити всіх або багатьох на місця. Словник української мови в 11 томах
  8. розсаджувати — Розса́джувати, -джую, -єш сов. в. розсади́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Разсаживать, разсадить. Молодиць розсадила, де якій як припало. Кв. І. 134. Ой гаю мій, гаю, розсажсний зрідка! Чуб. V. 647. 2) Разсаживать, разсадить, разбить, раздавить. Словник української мови Грінченка