хрипкий
Охриплий, охрипкуватий, хрипкуватий, хрипливий, хриплий, хрипкоголосий, хрипотючий, хрипкоголосий, хрипкуватий, хрипоголосий, хриплуватий, хрипуватий, хрипун, хрипучий
Джерело:
Словник синонімів української мови Вусика
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хрипкий — хрипки́й прикметник Орфографічний словник української мови
- хрипкий — (голос) з хрипотою, хрипливий, хрипучий, р. скрипучий; хрипкенький, хрипкуватий; ХРИПЛИЙ, захриплий. Словник синонімів Караванського
- хрипкий — ХРИПКИ́Й, а́, е́. 1. Який переривається, супроводжується хрипінням, сиплий, нечистого звучання, з хрипом; хрипливий. Раптом ніби хтось підняв мене за плечі: десь тут, коло мене, я почув хрипкий придушений крик на гвалт, що тонув у шумі лісової бурі (С. Словник української мови у 20 томах
- хрипкий — -а, -е. 1》 Який переривається, супроводжується хрипінням, сиплий, нечистого звучання, тону. || Про сиплий людський голос, мовлення. || Про специфічні звуки, що їх видають птахи і тварини. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хрипкий — ХРИПКИ́Й (який звучить не чисто, хрипло, з хрипом), ХРИПЛИ́ВИЙ, ХРИ́ПЛИЙ, ХРИПУ́ЧИЙ розм.; ОХРИ́ПЛИЙ, ПРИХРИ́ПЛИЙ, ПОХРИ́ПЛИЙ, СХРИ́ПЛИЙ розм. Словник синонімів української мови
- хрипкий — Хрипки́й, -ка́, -ке́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- хрипкий — ХРИПКИ́Й, а́, е́. 1. Який переривається, супроводжується хрипінням, сиплий, нечистого звучання, тону. Раптом ніби хтось підняв мене за плечі: десь тут, коло мене, я почув хрипкий придушений крик на гвалт, що тонув у шумі лісової бурі (Вас. Словник української мови в 11 томах