1. Великий тлумачний словник сучасної мови

хрипкий

хрипки́й

-а, -е.

1》 Який переривається, супроводжується хрипінням, сиплий, нечистого звучання, тону.

|| Про сиплий людський голос, мовлення.

|| Про специфічні звуки, що їх видають птахи і тварини.

2》 Нечистого тону, сиплий, з хрипами (про звуки, що їх утворюють предмети).

3》 Який видає сиплі, нечистого тону звуки.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хрипкий — хрипки́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. хрипкий — (голос) з хрипотою, хрипливий, хрипучий, р. скрипучий; хрипкенький, хрипкуватий; ХРИПЛИЙ, захриплий. Словник синонімів Караванського
  3. хрипкий — Охриплий, охрипкуватий, хрипкуватий, хрипливий, хриплий, хрипкоголосий, хрипотючий, хрипкоголосий, хрипкуватий, хрипоголосий, хриплуватий, хрипуватий, хрипун, хрипучий Словник синонімів Вусика
  4. хрипкий — ХРИПКИ́Й, а́, е́. 1. Який переривається, супроводжується хрипінням, сиплий, нечистого звучання, з хрипом; хрипливий. Раптом ніби хтось підняв мене за плечі: десь тут, коло мене, я почув хрипкий придушений крик на гвалт, що тонув у шумі лісової бурі (С. Словник української мови у 20 томах
  5. хрипкий — ХРИПКИ́Й (який звучить не чисто, хрипло, з хрипом), ХРИПЛИ́ВИЙ, ХРИ́ПЛИЙ, ХРИПУ́ЧИЙ розм.; ОХРИ́ПЛИЙ, ПРИХРИ́ПЛИЙ, ПОХРИ́ПЛИЙ, СХРИ́ПЛИЙ розм. Словник синонімів української мови
  6. хрипкий — Хрипки́й, -ка́, -ке́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. хрипкий — ХРИПКИ́Й, а́, е́. 1. Який переривається, супроводжується хрипінням, сиплий, нечистого звучання, тону. Раптом ніби хтось підняв мене за плечі: десь тут, коло мене, я почув хрипкий придушений крик на гвалт, що тонув у шумі лісової бурі (Вас. Словник української мови в 11 томах