ярмо
Джерело:
Словник синонімів української мови Вусика
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ярмо — П. тягар, (царське) гніт, утиски, гноблення, кормига, неволя; яремце. Словник синонімів Караванського
- ярмо — [йармо] -ма, м. (на) -м'і, мн. йарма, йареим два йарма Орфоепічний словник української мови
- ярмо — ЯРМО́, а́, с. 1. Упряж для робочої великої рогатої худоби, зроблена з дерев'яних брусків, з'єднаних у вигляді рами, яку одягають на шию тварин і замикають занозами. Словник української мови у 20 томах
- ярмо — ярмо́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- ярмо — До добра, як до ярма, а до зла, як до меду. Добро робить дуже неохоче, зате із задоволенням творить зло. Приповідки або українсько-народня філософія
- ярмо — (-а) с.; мол.; ірон.-зневажл. Арка-райдуга, яка з'єднує скульптурні групи робітників — росіянина й українця — у монументі Возз'єднання України з Росією у м. Києві. ПСУМС, 82. Словник жарґонної лексики української мови
- ярмо — -а, с. 1》 Упряж для робочої великої рогатої худоби, зроблена з дерев'яних брусків, з'єднаних у вигляді рами, яку одягають на шию тварин і замикають занозами. || тільки одн., перен. Тягар, ноша. 2》 тільки одн., перен. Гноблення кого-небудь; гніт, утиск. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ярмо — ви́сунути ши́ю з ярма́ чийого. Звільнитися з-під залежності від когось, з якоїсь неволі. Коли Остап .. здіймав річ про те, що пора вже висунути шию з панського ярма, люди спочували (співчували) йому, але далі спочуття діло не йшло (М. Коцюбинський). Фразеологічний словник української мови
- ярмо — НЕВО́ЛЯ (відсутність, позбавлення волі, свободи), РА́БСТВО підсил.; НЕВІ́ЛЬНИЦТВО (стан, становище невільника); ЯРМО́, КОРМИ́ГА (гніт, утиски в неволі). Не витримав монастирської неволі Теодосій і задумав будь-що втекти звідси (А. Словник синонімів української мови
- ярмо — Ярмо́, -ма́, -му́; я́рма, я́рем і я́рмів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ярмо — ЯРМО́, а́, с. 1. Упряж для робочої великої рогатої худоби, зроблена з дерев’яних брусків, з’єднаних у вигляді рами, яку одягають на шию тварин і замикають занозами. Словник української мови в 11 томах
- ярмо — Ярмо, -ма с. 1) Ярмо. Kolb. І. 67. Части его: верхняя пластина, лежащая на шеѣ у воловъ: чашовина, нижняя подъ шеей — підгірля, соединяютъ ихъ двѣ снізки, а съ наружной стороны запираются шеи воловъ двумя же зано́зами... Словник української мови Грінченка