бистрий

Значення в інших словниках

1. бистрий — би́стрий прикметник Орфографічний словник української мови
2. бистрий — Бистроплинний, ШВИДКИЙ, сил. навальний, блискавичний; (Дунай) бистроводий; (хто) моторний, спритний; (- очі) жвавий; (розум) гострий, меткий. Словник синонімів Караванського
3. бистрий — 1. баский, борзий, жвавий, звинний, меткий, моторний, навальний, наглий, перський, похібкий, похіпливий, промітний, прудкий, раптовий, спритний, хапкий, хапливий, хуткий, шамкий, шаркий, швидкий, шибкий, шпаркий, юрливий, див. Словник чужослів Павло Штепа
4. бистрий — БИ́СТРИЙ, а, е, розм. Який дуже швидко рухається (бігає, літає, плаває, тече і т. ін.); швидкий. Дівчата, щоб не йти в неволю, втопилися в бистрій і глибокій річці (з переказу); Кого ж, сиротина, кого запитає, І хто їй розкаже.. Словник української мови у 20 томах
5. бистрий — би́стрий 1. моторний, беручкий (до науки, роботи тощо)(ср, ст) 2. розумний, кмітливий (ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
6. бистрий — див. жвавий; швидкий Словник синонімів Вусика
7. бистрий — би́стрий на ро́зум. Здатний швидко міркувати; тямущий, кмітливий. Бистра на розум, вона розмовляла так жваво й дотепно .. що .. слухати її не можна було без зворушення і теплої посмішки (Я. Гримайло). би́стрий на сло́во. Фразеологічний словник української мови
8. бистрий — ЖВА́ВИЙ (про очі, погляд, обличчя — який часто змінює свій вираз), РУХЛИ́ВИЙ, ЖИВИ́Й, ШВИДКИ́Й, МЕТКИ́Й, БИ́СТРИЙ розм., ПРУДКИ́Й розм., ПРОВО́РНИЙ розм. (про очі, погляд). Її жваве личко пожурнішало на якусь мить (Є. Гуцало); Вужчають і світлішають.. Словник синонімів української мови
9. бистрий — БИ́СТРИЙ, а, е. Який дуже швидко рухається (бігає, літає, плаває, тече і т. ін.); швидкий. Кого ж, сиротина, кого запитає, І хто їй розкаже… Де милий ночує: чи в темному гаю. Чи в бистрім Дунаю коня напува..? (Шевч. Словник української мови в 11 томах