бистрий

ЖВА́ВИЙ (про очі, погляд, обличчя — який часто змінює свій вираз), РУХЛИ́ВИЙ, ЖИВИ́Й, ШВИДКИ́Й, МЕТКИ́Й, БИ́СТРИЙ розм., ПРУДКИ́Й розм., ПРОВО́РНИЙ розм. (про очі, погляд). Її жваве личко пожурнішало на якусь мить (Є. Гуцало); Вужчають і світлішають.. рухливі очі Варвари (М. Стельмах); Як же він постарів! Той же вигляд живих очей, але голова посивіла (А. Хижняк); Сестра придивилась до неї пильніше, потім швидким поглядом слизнула по всій її постаті (Леся Українка); Очі її (Людмили) меткі бравенько пострілюють в усі боки (В. Яворівський); Одно тільки в нього неабияке — дуже палкий погляд, бистрий, як блискавка (Панас Мирний); Прудкі очиці її сповнені невтомної цікавості (А. Дімаров); Вона задивилася на його проворні темні очі (І. Нечуй-Левицький). — Пор. 1. рухли́вий.

НЕТЕРПЛЯ́ЧИЙ (який не може довго терпіти, чекати), НЕТЕРПЕЛИ́ВИЙ рідше; ШВИДКИ́Й розм., ПРУДКИ́Й розм., БИ́СТРИЙ розм. (перев. несхвально, у конструкції з який — схильний поспішати з чимось). Ще холодно, трава росяна, і корови стоять, зрідка лише якась нетерпляча смикне найвищу травинку (Г. Хоткевич); — Ви вже ячмінь кінчили? — Який швидкий. З неділі почну (М. Стельмах); (Голос єфрейтора:) Відчиняй! (Паша:) Стривай, який прудкий. Дай одягнутись! (Л. Дмитерко).

ШВИДКИ́Й (про дії, рухи, темп тощо — який відзначається великою швидкістю, інтенсивністю, частотою), СТРІМКИ́Й, СТРІМЛИ́ВИЙ рідше, СКО́РИЙ, БИ́СТРИЙ, ПРУДКИ́Й, ХУТКИ́Й, ШПАРКИ́Й, БУРХЛИ́ВИЙ підсил., НЕВПИ́ННИЙ (НЕУПИ́ННИЙ) підсил., ШАЛЕ́НИЙ підсил.; ПОСПІ́ШНИЙ, СПІ́ШНИЙ, ПОСПІ́ШЛИВИЙ, КВАПЛИ́ВИЙ, ПОКВА́ПЛИВИЙ, ПОКВА́ПНИЙ, ПРИСПІ́ШЕНИЙ, ПОХІ́ПЛИВИЙ (ПОХО́ПЛИВИЙ) діал. (який здійснюється, виконується з поспіхом); ШВИ́ДКІСНИЙ (перев. про виробничі процеси); КОРО́ТКИЙ, МИТТЄ́ВИЙ (МИТТЬОВИ́Й), МОМЕНТА́ЛЬНИЙ, РАПТО́ВИЙ, БЛИСКАВИ́ЧНИЙ підсил., НЕЗАБА́РНИЙ розм. (про дію, рух); МОТО́РНИЙ, ЖВА́ВИЙ, ЕНЕРГІ́ЙНИЙ, РУХЛИ́ВИЙ (перев. про роботу, виконання чогось — здійснюваний у швидкому темпі); СПІ́РНИ́Й розм. (про ходу); ПЛИВКИ́Й (перев. про течію); ЧА́СТИЙ, ДРІБНИ́Й (який складається з часто повторюваних дій, рухів тощо). Од швидкої ходи він аж вихав полами на повітрі, а волосся на голові настовбурчилось вгору (І. Нечуй-Левицький); Максим починає танцювати. Нема в нього ні стрімких вихилясів, ні підскоків (М. Стельмах); Де руки й охота, там скора робота (прислів'я); Її сумне, тужливе око слідить за бистрими рухами ігли (І. Франко); Швидко вони покотили полем, тільки кінські підкови хляпали та калюка на всі боки розбігалася од прудкої їзди (Панас Мирний); Софія подалась хуткою ходою стемнілою стежкою (Леся Українка); Минув місяцьдругий шпаркої роботи (Д. Бедзик); Вперше зазнає Тоня такої швидкості, такої бурхливої їзди з перешкодами (О. Гончар); Критики одноголосно говорять про невпинний ріст, невпинний поступ на літературному полі (В. Еллан); Махове коло закрутилося в такому шаленому льоті, що, здавалось, підхопить з собою й машину (М. Коцюбинський); Поспішний відступ черкасців до лісу не рятував їх (І. Ле); Раби.. сплять важким сном, що розпирає їм груди спішним, нерівним диханням (Леся Українка); Розвалистою, але поспішливою ходою подався (Василь) до колиби (І. Чендей); Він уже підходив до будинку головного інженера, коли раптом почув позаду квапливі кроки (Ю. Шовкопляс); Поквапливим рухом поліз (Арсен) до кишені по цигарки (Є. Гуцало); Усе в нім, від нерівного, поквапного ходу і бистрого, але миготливого погляду, аж до методу навчання,.. було немов навмисно зложене з суперечностей (І. Франко); Мав (Забейко) враження, що його вело у цей приспішений рух друге маленьке серце (Ірина Вільде); Настали жнива, з довгими палючими днями, невеличкими короткими ночами, з важкою, похопливою роботою (Панас Мирний); Зміна провела швидкісну плавку і видала сталь високої якості (А. Хижняк); Нахилила (Уляна) голову сина трішечки нижче, бо він був уже хлопчик височенький, поцілувала коротким поцілунком (Григорій Тютюнник); У практиці польотів на сучасному винищувачі неминучі гострі ситуації, які вимагають миттєвого з'ясування причин їх появи і блискавичної реакції (з газети); Озирнувшися звичним моментальним рухом, Панько пізнав: спереду був чорний, мов негр, кочегар (В. Еллан); Але ж чому, сформувавшися з атомів, речі ніколи Нас не вражають раптовою зміною сталих кольорів? (переклад М. Зерова); Недалечко чутно сопілку, що грає якусь моторну, танцюристу мелодію (Леся Українка); Вона рада була, що в неї тепер є багато роботи, і навіть помолодшала,.. рухи жваві, енергійні, все робить бігом (С. Чорнобривець); Вся ця забава в бойовисько була.. рухлива й метушлива (О. Досвітній); Він ішов незалежно своєю важкуватою, поважною і разом з тим спірною ходою (О. Кундзич); Стрільба ставала частіша (О. Стороженко); Він чує за фіранкою шелестіння шовку і дрібні жіночі кроки (В. Кучер).

ШВИДКИ́Й (про людей, тварин, засоби пересування тощо — який швидко біжить, летить, пливе, їде, здатний це робити), СТРІМКИ́Й, СТРІМЛИ́ВИЙ рідше, СКО́РИЙ, БИ́СТРИЙ, ПРУДКИ́Й, ГІНКИ́Й, ХУТКИ́Й, ШПАРКИ́Й, РОЗГО́НИСТИЙ, ПОРСКИ́Й, ПОРСКЛИ́ВИЙ, НЕВПИ́ННИЙ (НЕУПИ́ННИЙ) підсил., ШИБКИ́Й розм., ПОСПІ́ШНИЙ розм., ПОСПІ́ШЛИВИЙ розм., ЮРЛИ́ВИЙ діал., ПОХІ́ПЛИВИЙ (ПОХО́ПЛИВИЙ) діал., БО́РЗИЙ заст.; ШВИДКОНО́ГИЙ, ПРУДКОНО́ГИЙ, БИСТРОНО́ГИЙ, ЛЕГКОНО́ГИЙ (легкий на ходу, біг); МОТО́РНИЙ, ПРОВО́РНИЙ, МЕТКИ́Й, ЖВА́ВИЙ, МОБІ́ЛЬНИЙ, ЖИВИ́Й розм., СПІ́РНИ́Й розм., ШАМКИ́Й діал. (який швидко й охоче робить щось); ШУ́СТРИЙ (про тварин); ШВИ́ДКІСНИЙ (про засоби пересування); БІГУ́ЧИЙ, ЛЕТЮ́ЧИЙ, ПРУДКОБІ́ЖНИЙ поет., БИСТРОПЛИ́ННИЙ поет. (який швидко біжить, пливе, летить, тече); ЛЕГКОКРИ́ЛИЙ (який швидко летить). Молоденька швидка сарна Утікає в холодок (Є. Гребінка); Холодна стрімка вода бадьорила дівоцьку кров (К. Гордієнко); Водій "Хорха" засигналив.., щоб він (перехожий) випадково .. не ступив на крок лівіше, під їхню стрімливу, як ракета, машину (П. Загребельний); Рвуться вдаль за вітром скорим кущі і трави на землі (Л. Первомайський); Час летить, як ті летючі бистрі хмари на небі (І. Нечуй-Левицький); За прудкими ногами коняки пливуть санчата (М. Коцюбинський); Полетіла дівчинонька Самольотом гінким (пісня); Хуткою хвилею лягала пісня коням попід ноги (О. Ільченко); Шпаркий паротяг транс'європейського експреса в цей час загув гучно і довго (Ю. Смолич); Могутній, розгонистий в мові і рухах, він здається Нестеренкові справжнім орлом (М. Стельмах); — Він, фашист, хоч уже й обсмалений, але порский, як гадюка (О. Левада); Не спотикавшись, кінь порскливий Біжить, пуска по вітру гриву (Є. Гребінка); Машина легка і невпинна по асфальту проноситься вмить (О. Упеник); Два чоловіки качаються серед двору, борюкаються... Той, що зверху, лютий, як звір, шибкий, як вітер (Панас Мирний); Ми .. поїхали на залізницю і за чверть години мчалися поспішним поїздом до Варшави (І. Франко); Вітають піснями безжурними день Ой птиці, юрливії птиці (Н. Забіла); Летіли навстріч (Шульзі) швидконогі газетярі-хлопчиська (Н. Рибак); Звали дівчину Марта. Жвава, прудконога, вона встигала бути скрізь (О. Гончар); Я б розпізнала чуттям сліди бистроногої сарни (переклад М. Зерова); За таку бранку можна віддати табун легконогих степових лошиць (З. Тулуб); Лишилась вона такою ж меткою в рухах і моторною в роботі (Ю. Мушкетик); Мелашка була молоденька й невеличка на зріст, але проворна, жвава (І. Нечуй-Левицький); Усім країнам — членам міжнародної служби (рятування) необхідно мати мобільні загони (з газети); Вся осяяна дитячим щастям, жива, рухлива, Ялу щебетала про садок, музику (О. Досвітній); Чоловік спірний до роботи (Словник Б. Грінченка); Хороша була та Катря. Що то за весела! Що то за шамка була! (Марко Вовчок); На сонці вигравали шустрі ящірки (Ф. Бурлака); В небі швидкісний літак Окреслює пунктиром коло (Л. Дмитерко); (Михайло:) А у нас .. теж нічого коники — бігучі і сильні (І. Карпенко-Карий); Тоді вона була легка, жвава, летюча, як кізка (О. Гончар); Прудкобіжний кліпер вийшов з бою (Ю. Яновський); Польське море, хвилі бистроплинні! Моряки виходять у плавбу (Л. Дмитерко); За чайкою я лину легкокрилою, Морські вітри беруть в обійми нас (Л. Забашта).