властивість
власти́вість
-вості, ж.
Якість, ознака, характерні для кого-, чого-небудь.
Властивості алгоритму — особливості, що визначають алгоритм.
Властивості даних — у системах обробки інформації – атрибути, характеристики даних.
Динамічна властивість об'єкта — у системах обробки інформації – властивість об'єкта, що визначається або довизначається під час виконання програми.
Статична властивість об'єкта — у системах обробки інформації – властивість об'єкта, яка визначається до початку виконання програми.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- властивість — власти́вість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- властивість — ВЛАСТИ́ВІСТЬ, вості, ж. Якість, ознака, характерні для кого-, чого-небудь. Вона [Маріора] мала властивість усе обнюхувати, і за хвилину не було речі в хаті, дух якої не був би їй знайомим (М. Словник української мови у 20 томах
- властивість — ВЛАСТИВІСТЬ — філософська категорія, яка позначає таку особливість об'єкта, способу його буття, що притаманна об'єкту як самототожній цілісності... Філософський енциклопедичний словник
- властивість — ОЗНА́КА (те, що характеризує кого-, що-небудь, відрізняє від інших), ВЛАСТИ́ВІСТЬ, ОСОБЛИ́ВІСТЬ, РИ́СА, ПРИКМЕ́ТА, ВІДЗНА́КА, Я́КІСТЬ, ПОЗНА́КА, ПРИЗНА́КА розм., О́ЗНАК діал. Словник синонімів української мови
- властивість — Власти́вість, -вости, -вості, -вістю; -вості, -востей Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- властивість — ВЛАСТИ́ВІСТЬ, вості, ж. Якість, ознака, характерні для кого-, чого-небудь. Вона [Маріора] мала властивість усе обнюхувати, і за хвилину не було речі в хаті, дух якої не був би їй знайомим (Коцюб., І, 1955, 281); Він [горох] має властивість нагромаджувати в грунті азот (Рад. Укр., 7.VIІІ 1962, 2). Словник української мови в 11 томах
- властивість — Властивість, -вости ж. Свойство. Желех. Словник української мови Грінченка