зайвий
за́йвий
-а, -е.
1》 Який не використовується в цей момент; вільний (в 11 знач.).
|| Нічим не заповнений (про час).
|| Надмірний.
|| у знач. ім. зайве, -вого, с. Те, що становить лишок.
2》 Ще один до якоїсь кількості; додатковий.
3》 Без якого можна обійтись.
|| Даремний, непотрібний.
|| Присутність якого не бажана.
|| у знач. ім. зайве, -вого, с. Те, що непотрібне. Без зайвих слів.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зайвий — за́йвий прикметник Орфографічний словник української мови
- зайвий — Залишній, лишній ("Господи вишній, чи я в тебе лишній"), непотребний, непотрібний, пришийкобиліхвіст Фразеологічні синоніми: для меблів; зайвий рот; потрібний, як більмо в оці; потрібний, як більма на очах; потрібний, як більмо на оці; потрібний... Словник синонімів Вусика
- зайвий — (гріш) вільний, невживаний, незайнятий, завалящий, зст. лишній; (- доброту) надмірний; (епізод) додатковий; (крик) даремний, непотрібний. Словник синонімів Караванського
- зайвий — [зайвией] м. (на) -вому/-в'ім, мн. -в'і Орфоепічний словник української мови
- зайвий — без за́йвих слів (розмо́в). Не вдаючись у пояснення, не витрачаючи на них часу. (Дон Жуан:) Душа свої потреби має й звички, так само, як і тіло. Фразеологічний словник української мови
- зайвий — ДОДАТКО́ВИЙ (який є доповненням до чогось); НАБАВНИ́Й розм. (перев. про плату, ціну тощо); ЗА́ЙВИЙ, ПОБІ́ЧНИЙ спец. (іще один до якоїсь кількості); ПРОМІ́ЖНИЙ (перев. про певні заходи, процеси тощо — між двома такими самими подібними); ПРИДА́ТКОВИЙ спец. Словник синонімів української мови
- зайвий — ЗА́ЙВИЙ, а, е. 1. Який не використовується в даний момент; вільний (в 11 знач.). І Яремі дали коня Зайвого з обозу (Шевч., І, 1951, 116); [Іван:] А як трапиться у вас зайвий карбованець, ви й пришліть його мені (Крон. Словник української мови в 11 томах
- зайвий — Зайвий, -а, -е Лишній. Левиц. Пов. 22. Давай вони зерном ділиться. От одно зерно та зайве було. Рудч. Ск. І. 141. Зайва мова. Лишнія слова. О, я зайвої мови не люблю. Черк. у. Зайва година. Свободное время. Як матиму зайву годину, — зайду. Словник української мови Грінченка