зайвий

ДОДАТКО́ВИЙ (який є доповненням до чогось); НАБАВНИ́Й розм. (перев. про плату, ціну тощо); ЗА́ЙВИЙ, ПОБІ́ЧНИЙ спец. (іще один до якоїсь кількості); ПРОМІ́ЖНИЙ (перев. про певні заходи, процеси тощо — між двома такими самими подібними); ПРИДА́ТКОВИЙ спец. (який є придатком до чогось). Дорош пояснив.., що згідно з новою постановою уряду хороша робота на фермах буде заохочуватися додатковою оплатою (Григорій Тютюнник); Жайсак дякував за частування, від зайвого шматка не відмовлявся (З. Тулуб); Побічний наголос; Щоб виграти час, Сава Петрович вів поїзд, не зупиняючись на проміжних станціях (О. Донченко); Проміжні посіви.

ЗА́ЙВИЙ (який перевищує необхідну кількість кого-, чого-небудь, потребу в чомусь), ЗАЛИ́ШНІЙ розм., ЛИ́ШНІЙ розм., ЗЛИ́ШНІЙ діал. Жайсак дякував за частування, від зайвого шматка не відмовлявся, але й довго не засиджувався в хитрої й балакучої господині (З. Тулуб); Погнали (брати) у слободу на красний торг яку залишню скотинку продати (Г. Квітка-Основ'яненко); — Якби в мене було карбованців п'ятсот лишніх грошей, так я б уже подивився, як люди живуть (Григорій Тютюнник).

НАДМІ́РНИЙ (який перевищує звичайну міру, норму або потребу в чому-небудь), НЕПОМІ́РНИЙ, ЗА́ЙВИЙ, ПЕРЕБІ́ЛЬШЕНИЙ (підкреслено надмірний); ГІПЕРТРОФО́ВАНИЙ книжн. (який характеризується надмірністю в розвитку, надлишком яких-небудь властивостей); НАДЛИ́ШКО́ВИЙ (про масу, кількість і т. ін.; ужив. звичайно в науковій мові). Надмірне завзяття; (Марція:) Жінки на сході, може, й непогані, але, на жаль, вони збавляють вроду надмірним малюванням (Леся Українка); Непомірне честолюбство; Анч працював упевнено, швидко, але без зайвої поспішності (М. Трублаїні); Суліман з перебільшеною церемонністю пропустив Катерину вперед (Ірина Вільде); Пильність наших людей часом набувала гіпертрофованих розмірів (Ю. Бедзик); Надлишкова вага.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зайвий — за́йвий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. зайвий — Залишній, лишній ("Господи вишній, чи я в тебе лишній"), непотребний, непотрібний, пришийкобиліхвіст Фразеологічні синоніми: для меблів; зайвий рот; потрібний, як більмо в оці; потрібний, як більма на очах; потрібний, як більмо на оці; потрібний... Словник синонімів Вусика
  3. зайвий — (гріш) вільний, невживаний, незайнятий, завалящий, зст. лишній; (- доброту) надмірний; (епізод) додатковий; (крик) даремний, непотрібний. Словник синонімів Караванського
  4. зайвий — [зайвией] м. (на) -вому/-в'ім, мн. -в'і Орфоепічний словник української мови
  5. зайвий — -а, -е. 1》 Який не використовується в цей момент; вільний (в 11 знач.). || Нічим не заповнений (про час). || Надмірний. || у знач. ім. зайве, -вого, с. Те, що становить лишок. 2》 Ще один до якоїсь кількості; додатковий. 3》 Без якого можна обійтись. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. зайвий — без за́йвих слів (розмо́в). Не вдаючись у пояснення, не витрачаючи на них часу. (Дон Жуан:) Душа свої потреби має й звички, так само, як і тіло. Фразеологічний словник української мови
  7. зайвий — ЗА́ЙВИЙ, а, е. 1. Який не використовується в даний момент; вільний (в 11 знач.). І Яремі дали коня Зайвого з обозу (Шевч., І, 1951, 116); [Іван:] А як трапиться у вас зайвий карбованець, ви й пришліть його мені (Крон. Словник української мови в 11 томах
  8. зайвий — Зайвий, -а, -е Лишній. Левиц. Пов. 22. Давай вони зерном ділиться. От одно зерно та зайве було. Рудч. Ск. І. 141. Зайва мова. Лишнія слова. О, я зайвої мови не люблю. Черк. у. Зайва година. Свободное время. Як матиму зайву годину, — зайду. Словник української мови Грінченка