кінський
кі́нський
-а, -е.
1》 Прикм. до кінь 1).
|| Власт. коневі, коням.
|| Такий, як у коня.
|| Признач. для коней. Кінська збруя (упряж).
Кінська ступня мед. — вроджена або набута хибна позиція ступні у фіксованому підошовному згинанні в гомілковоступневому суглобі.
Кінський двір — приміщення для коней; стайня.
Кінська сила — одиниця потужності, що дорівнює 75 кілограмометрам на секунду, або 0,736 кіловат.
Кінський завод — спеціальне господарство для розведення породистих, племінних коней.
2》 Те саме, що кінний 1). Кінська тяга. Кінські граблі.
|| Пов'язаний з їздою на конях.
3》 Уживається як складова частина деяких ботанічних назв. Кінський зуб. Кінський каштан.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кінський — кі́нський прикметник Орфографічний словник української мови
- кінський — КІ́НСЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до кінь 1. Тільки іскра з-під копит кінських сипнула та й з очей зникли [Кармель з товаришами] (Марко Вовчок); З вулиці, крізь одчинене вікно летіла до кабінету лайка, скрип коліс та хлюпання кінських ніг (Б. Словник української мови у 20 томах
- кінський — кі́нський : ◊ на кі́нський вели́кдень → Великдень Лексикон львівський: поважно і на жарт
- кінський — КІ́НСЬКИЙ (пов'язаний з конем, кіньми); КОНЯ́ЧИЙ (належний, характерний коневі); КІ́ННИЙ (якому надають руху коні; пов'язаний з їздою на конях). Гусари чванились один перед одним дорогими баскими кіньми та кінською збруєю (І. Словник синонімів української мови
- кінський — Кі́нський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- кінський — КІ́НСЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до кінь 1. Тільки іскра з-під копит кінських сипнула та й з очей зникли [Кармель з товаришами] (Вовчок, І, 1955, 360); Йому здалека відповідало кінське іржання (Донч., II, 1956, 47); Кінський табун; // Власт. коневі, коням. Словник української мови в 11 томах