мовлений
мо́влений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до мовити.
|| мовлено, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мовлений — мо́влений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- мовлений — МО́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до мо́вити. І в тишу дзвінку Шугнуло, Ніби орел з висоти. Мовлене тим, що в вінку: – Брати! (О. Гончар); Афіняни задумувалися над силою і красою мовленого слова... Словник української мови у 20 томах
- мовлений — МО́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до мо́вити. І в тишу дзвінку Шугнуло, Ніби орел з висоти. Мовлене тим, що в вінку: — Брати! (Гончар, IV, 1960, 22); Ми вдячним серцем зберігаєм нині Слова великі, мовлені тоді... Словник української мови в 11 томах