1. Великий тлумачний словник сучасної мови

набігати

I наб`ігати-аю, -аєш, док., перех., розм.

Багато бігаючи, дістати що-небудь або зазнати чогось.

|| Завагітніти (про неодружену жінку).

II набіг`ати-аю, -аєш, недок., набігти, -біжу, -біжиш; мин. ч. набіг, -ла, -ло; док.

1》 Наскакувати, натикатися з розбігу, з розгону на кого-, що-небудь.

|| Швидко насуваючись, покривати, закривати собою (про хвилі, хмари і т. ін.).

|| Швидко виникати, починатися, налітати (про бурю, вітер і т. ін.).

|| перен. Виявлятися назовні, ставати видимими (про душевні переживання, фізичні відчуття).

|| перен. Появлятися раптово (про спомини, думки і т. ін.).

2》 Виступати, появлятися (про зморшки, сльози, усмішку і т. ін.).

3》 Скупчуватися, збиратися в одному місці (про людей).

4》 розм. Біжучи, збиратися (про рідину).

|| перен. Діставатися, перепадати (про гроші, проценти).

5》 Учиняти набіг (набіги); нападати, наскакувати.

6》 розм. Несподівано натрапляти на когось, щось, виявляти, зустрічати кого-, що-небудь.

7》 тільки док., перех. Захопити кого-, що-небудь, наскочити на когось, щось.

8》 Щільно підходити до чого-небудь, досягати чогось.

|| Сповнюватися, наступати (про роки).

9》 розм. Вискакувати, появлятися, сідати (про болячки, ґулі і т. ін.).

10》 розм. Надходити, наставати (про свята, дні і т. ін.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. набігати — набі́гати дієслово доконаного виду розм. набіга́ти дієслово недоконаного виду від: набі́гти Орфографічний словник української мови
  2. набігати — (з розгону) наскакувати, натикатися; (- хвилі) накочуватися; (військом) нападати; (- бурю) налітати; (на обличчя) покривати що; (- спогад) виринати, навертатися, (- сльози — ще) виступати, з'являтися; (на думку) спадати, спливати; (- людей) збігатися... Словник синонімів Караванського
  3. набігати — НАБІ́ГАТИ, аю, аєш, док., що, розм. Багато бігаючи, дістати що-небудь або зазнати чогось. – Чи не набігала ти .. лихоманки? (Г. Квітка-Основ'яненко); // зневажл. Завагітніти (про неодружену жінку). Словник української мови у 20 томах
  4. набігати — (аж) сли́на (з ро́та (по губа́х)) ко́титься (тече́, набіга́є і т. ін.) / покоти́лася (потекла́, набі́гла і т. ін.) кому, у кого і без додатка. Фразеологічний словник української мови
  5. набігати — ЗАВАГІ́ТНІТИ без додатка, а також ким (стати вагітною), ЗАЧА́ТИ кого, що, заст., поет., ПОНЕСТИ́ без додатка, а також кого, що, розм., ЗАВАГОНІ́ТИ заст., ЗАВАГОТІ́ТИ заст.; НАБІ́ГАТИ без додатка, а також кого, що, розм. зневажл. (перев. Словник синонімів української мови
  6. набігати — НАБІ́ГАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. Багато бігаючи, дістати що-небудь або зазнати чогось. — Чи не набігала ти.. лихоманки? (Кв.-Осн., II, 1956, 325); // Завагітніти (про неодружену жінку). Словник української мови в 11 томах
  7. набігати — Набігати, -гаю, -єш гл. Набѣгать, бѣгая получить. Набігав собі пранців. --------------- Набігати, -гаю, -єш сов. в. набігти, -біжу, -жи́ш, гл. 1) Набѣгать, набѣжать. Пішла вдова в поле жати, стала хмара набігати. Мет. 291. Вовки сіроманці набігали. Мет. Словник української мови Грінченка